Готфрід Гофман
Ґотфрід Гофман (Gottfried Hoffman, також пол. Godfred Hoffmann[1] р. нар. та см. невідомі) — сілезький[2] архітектор XVIII ст.
| Готфрід Гофман | |
|---|---|
| Jan Gottfried Hoffman | |
| Народження | початок 18 століття |
| Смерть | близько 1775 |
| Країна | Священна Римська Імперія, Річ Посполита |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів, Бучач, Почаїв |
| Архітектурний стиль | бароко, Віленське бароко |
| Найважливіші споруди | Церква Чесного і животворящого Хреста (Бучач), Собор у Почаєві, замок-палац для Юзефа Оссолінського в Ліську |
Життєпис
.jpg)
.JPG)
Походив із Вроцлава.[3] На замовлення Миколи Василя Потоцького спроєктував Церкву Воздвиження Чесного Хреста (або Хрестовоздвиженську церкву) монастиря отців василіян у Бучачі. Використовував поєднання традицій Львівської — на чолі з Бернардом Меретином — та Віленської — засновником якої вважається Йоган Кристоф Ґляубіц — архітектурних шкіл.[4] Автор проєкту перебудови Почаївського монастиря[5] (зокрема, проєкту Успенського собору). 20 лютого 1771 року уклав контракт на будівництво нового храму.[2] Однак виникла потреба експертизи будівництва[6]. Навесні 1775 року для ревізії виконаних робіт і корекції проєктів було запрошено львівського архітектора Петра Полейовського, який 20 квітня 1775 року склав письмовий звіт про обстеження і запропонував значні зміни до вже існуючого проєкту, так що, на думку Збіґнева Горнунґа, власне його можна вважати фактичним автором проєкту[7] Пізніше, новий проєкт усього комплексу доручили розробити Францискові Кульчицькому, який також мав керувати будівництвом[6].
1770 року невідомий архітектор з Почаєва розробив проєкт нової церкви та келій львівського монастиря святого Онуфрія. Через подібність із почаївським храмом, львівський дослідник Володимир Вуйцик припускав, що проєктантом був саме Ґотфрід Гофман.[8] У 1765–1771 роках Гофман займався відбудовою замку Юзефа Оссолінського в Ліську[9].
Примітки
Джерела
- Łoza S. Hoffman Gottfried // Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa : Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 132. (пол.)
Посилання
- Ławra Poczajowska: Pod złotą kopułą [Архівовано 28 липня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
 | Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small} | Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
