Гібриди ссавців

Найвідомішими гібридами є покручі між різними формами одомашнених тварин.прикладами є:

• серед унгулят: мул, зеброїд, зубробізон та ін.
• серед хижих: тхонорик, лігр та ін.

У теріології гібридизація в умовах неволі нерідко використовується як тест на видовість того чи іншого таксона. Цей напрямок отримав назву експериментальної гібридизації і є частиною комплексного таксономічного аналізу тих чи інших систематичних груп. Особливо широко експериментальна гібридизація використовувалася при вивченні таксономічної неоднорідності полівок (гризуни роду Microtus з родини Arvicolidae).

Одним з найпоширеніших варіантів гібридизації у природі є формування зон гібридизації на стиках ареалів аловидів.

Найчастіше це трапляється внаслідок зрушень меж видових ареалів. Природними факторами таких зрушень є глобальні зміни клімату і природної зональності, останніми роками пусковими механізмами таких зрушень стають антропогенні зміни довкілля, у тому числі й створені людиною екокоридори (наприклад, канали, лісосмуги, рілля).

В межах східноєвропейської фауни гібридизація описана для низки аловидових пар, у тому числі:

• в роді сарна (Capreolus) — між сарною європейською та сарною азійською в місцях штучного вселення одного виду в ареал іншого (переважно в міжріччі Дону й Волги),
• в роді ховрах (Spermophilus) — між більшістю пар видів, зокрема в межах території України між ховрахом європейським і ховрахом подільським в межиріччі Прута й Дністра,
• в роді полівка (Microtus) — між полівкою європейською і полівкою алтайською в зоні стику їхніх ареалів у верхів'ях Волги й Оки;
• в роді мустела (Mustela) — між тхором лісовим і тхором степовим в зоні розселення останнього в ареалі першого на всьому проміжку між Доном і Карпатами, а також між тхором лісовим та норкою європейською на Поліссі;
• в роді нічниця (Myotis) — між нічницею великою і нічницею гостровухою в зоні перекривання їхніх ареалів у Закарпатті й на Буковині.

В усіх подібних випадках гібридизація розглядається як порушення просторової ізоляції близьких видів, які до того мали статус географічних вікаріатів і не формували зон симпатрії.

Якщо між видами зберігається достатньо високий рівень репродуктивної ізоляції, то гібридизація проявляється тільки у формі випадкових міжвидових шлюбів. Такий варіант гібридизації має назву «спонтанна гібридизація». Спонтанна гібридизація виникає незакономірно, часто в порушених природних умовах або в штучних умовах, звичайно в ситуації, коли має місце брак шлюбних партнерів. Таким шляхом, зокрема, формуються гібриди між вовком і псом, що характерно й для популяцій вовка на півдні України.

Спонтанна гібридизація відома для багатьох видів котових, зокрема:

• Самці сервалів можуть злучатися із звичайними домашніми кішками, даючи гібриди.
• Відомі також гібриди сервалів з каракалами — сервікали і каравали.
• Описано всі варіанти гібридизації (комбінації видів і статей) між видами роду Panthera

Статті про гібриди або з розділами про гібридизацію:

• гібриди великих кішок (рід Panthera)
• вовк рудий — ймовірний гібрид вовка й койота (рід Canis)
• кідус — гібрид куни й соболя (рід Martes)
• Норка європейська: розділ «гібриди» (рід Mustela)
• міжвидові гібриди ведмедів (рід Ursus)
• Бізон американський: про бізонобиків (помісі з биком) та зубробізонів (помісі з зубром)
• мул — гібрид коня й віслюка (рід Equus)
• Ослюк
• Дельфінові — про міжродові гібриди, у тому числі про «Косаткодельфіна»
• Канадські метиси
• Іванов Ілля Іванович (біолог) — дослідник і експериментатор з гібридами (у тому числі людини з мавпами)
• Гібриди птахів
• Міжвидова вагітність

• Загороднюк І. Міжвидова гібридизація і фактори її формування на прикладі теріофауни Східної Європи // Біологічні студії / 2011 Том 5 / N 2. — С. 173—210.
• Hybrid Mammals [Архівовано 30 квітня 2021 у Wayback Machine.]