Гіпогалактія

В останні десятиліття в Україні помічена тенденція до зниження частоти і тривалості годування немовлят материнським молоком. Гіпогалактія у матерів після пологів в деяких районах сягає 30–70 %, лише 30–40 дітей з 100 знаходиться на грудному вигодовуванні до 6-ти місяців життя.^[2]

Провідна роль у розладі лактаційної функції у жінок належить факторам соціального характеру: змінам умов та способу життя, долученню жінок у сферу суспільного виробництва, науки, культури. Істотно впливає урбанізація населення, зміна екології довкілля.

Однак, незважаючи на об'єктивні причини, велику частку у проблемі гіпогалактій, складають причини ятрогенного характеру: недостатня підготовка жінок до лактаційної функції у період вагітності та післяпологовому періоді, слабка пропаганда природного вигодовування та не завжди дієва участь акушерів, неонатологів та педіатрів у налагодженні лактації та профілактиці захворювань молочних залоз.

У залежності від причин та сприяючих факторів розрізняють первинну та вторинну гіпогалактію.Первинна гіпогалактія виникає внаслідок нейроендокринних порушень в організмі жінки. Вона може бути пов'язана із розладами гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової регуляції, що виникають під час внутрішньоутробного періоду та у період статевого дозрівання дівчинки, що призводить до порушенню розвитку молочних залоз на різних етапах онтогенезу або у період вагітності, пологів та післяпологового періоду.Розвиток вторинної гіпогалактії може слугувати результатом негативного впливу на жіночий організм цілого комплексу біологічних, медичних, соціальних, психологічних та економічних факторів.

У залежності від строків розвитку виділяють ранню (у перші 10 діб після пологів) та пізню (після 10 діб після пологів) гіпогалактію.^[1] Рання гіпогалактія часто є й первинною.

У залежності від ступеню недостатку молока по відношенню до добової потреби дитини виділяють 4 ступеню гіпогалактії:

1. І ступінь — дефіцит до 25 %
2. ІІ ступінь — дефіцит до 50 %
3. III ступінь — дефіцит до 75 %
4. IV ступінь — дефіцит понад 75 %.

При недостатній кількості грудного молока у матері необхідно виявити клінічні ознаки гіпогалактії:

• неспокій дитини до настання часу наступного годування;
• зміна забарвлення шкіри;
• зниження тургору тканин;
• зрідження сечовипускання та акту дефекації;
• сплощення кривої прибавки маси тіла;
• відсутність молока у грудях при зціджуванні після годування;
• недостатня добова лактація, що визначається методом контрольного годування.

• Шишак, Ольга (2011). Ідентифікаційні розлади в діаді як чинник етіопатогенезу вторинної гіпогалактії. Український науково-медичних молодіжний журнал (Вип.3.): 63—66. Процитовано 17 вересня 2022.
• Бакун О.В., Мартин Н.С., Мінчук Л.А., (2014). РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ФІТОПРЕПАРАТІВ ПРИ ГІПОГАЛАКТІЇ (PDF). Медичний форум (№ 3 (03)): 43—46. Процитовано 17 вересня 2022.
• Lawrence, Ruth (2016). Breastfeeding : a guide for the medical profession, 8th edition. Philadelphia, PA: Elsevier. ISBN 978-0-323-35776-0.
• Bazzano AN, Hofer R, Thibeau S, Gillispie V, Jacobs M, Theall KP (2016). A Review of Herbal and Pharmaceutical Galactagogues for Breast-Feeding. Ochsner J. 16 (4): 511—524. PMC 5158159. PMID 27999511.
• CLINICAL UPDATE AND TREATMENT OF LACTATION INSUFFICIENCY. ARSHIYA SULTANA, KHALEEQ UR RAHMAN, MANJULA S MS Medical Journal of Islamic World Academy of Sciences 21:1, 19-28, 2013
• Kent JC, Prime DK, Garbin CP (2012). "Principles for maintaining or increasing breast milk production". J Obstet Gynecol Neonatal Nurs. 41 (1): 114–121. DOI:10.1111/j.1552-6909.2011.01313.x. ISSN 0884-2175. PMID 22150998.
• Neifert MR (April 2001). Prevention of breastfeeding tragedies. Pediatr. Clin. North Am. 48 (2): 273—97. doi:10.1016/S0031-3955(08)70026-9. PMID 11339153.

• ФІТОТЕРАПІЯ ГІПОЛАКТАЦІЇ
• Фізіологічна підтримка лактації та грудного вигодовування — найліпша профілактика гіпогалактії. Єлизавета Шунько — «Ваше здоров'я». № 20 (746). 2018 р.