Гірнича промисловість Австрії
Гірнича промисловість Австрії на початку XXI ст. продовжувала скорочуватися. Причини — виснаження родовищ, конкуренція, недостатня економічна ефективність тощо. В А. добувають буре вугілля, нафту, залізні, свинцево-цинкові, стибієві та мідні руди, магнезит та іншу мінеральну сировину (див. табл.). В структурі галузі основне місце належить паливній, гірничо-рудній та гірничо-хімічній промисловості. Обсяг виробництва гірничовидобувної промисловості Австрії в 1997 р. оцінюється в 6 млрд австрійських шилінгів. В країні діяло близько 100 гірничодобувних підприємств (44 % — шахт, 56 % — кар'єрів) з числом зайнятих близько 4,5 тис. осіб. Але користуючись з власних сировинних ресурсів Австрія задовольняє лише незначну частину своїх потреб. Імпортується понад 90 % вугілля, близько 80 % нафти, 60 % природного газу, основна частина руд. Експортуються графіт, тальк, магнезит, кухонна сіль і деякі промислові мінеральні напівфабрикати.
Видобуток мінеральної сировини в Австрії (в тоннах)
Мінеральна сировина | 1999 | 2000 | 2001 |
Буре вугілля | 1 137 388 | 1 254 605 | 1 193 970 |
Залізні руди і залізисті слюди | 1 751 946 | 1 859 449 | 1 843 275 |
Вольфрамові руди | 410 136 | 416 456 | 465 868 |
Гіпс | 898 830 | 825 077 | 790 478 |
Ангідрит | 100 374 | 120 967 | 138 745 |
Графіт | 2 635 | 669 | 116 |
Тальк і тальковий сланець | 129 576 | 133 060 | 137 776 |
Каолін | 152 457 | 118 508 | 89 632 |
Нафтовий сланець | 496 | 440 | 408 |
Магнезит | 748 635 | 725 832 | 680 534 |
Доломіт | 7 968 072 | 7 152 245 | 6 171 999 |
Глина | 1 994 598 | 1 416 201 | 1 734 964 |
Кварцовий пісок і кварцовий гравій | 6 851 292 | 6 984 557 | 5 045 387 |
Кварц і кварцит | 409 919 | 372 062 | 401 538 |
Вапняк і мармур | 26 408 576 | 23 823 529 | 23 799 657 |
Мергелі | 1 422 684 | 1 558 742 | 1 568 508 |
Гнейси | - | - | 2 152 |
Сірка (при нафтоочистці) | 9 468 | 9 646 | 10 912 |
Сіль тверда | 1 481 | 1 280 | 1 384 |
Соляні розсоли, м³ | 2 691 968 | 3 129 653 | 2 986 153 |
Сира нафта | 962 393 | 970 513 | 957 472 |
Природний газ, м³ | 1 740 652 | 1 804 736 | 1 954 423 |
Діабаз | 5 200 771 | 4 933 202 | 4 689 785 |
Паливні корисні копалини. Нафта, вітчизняна й імпортна, є найважливішим джерелом енергії Австрії. Пік видобутку нафти припадає на 1955 рік(3,5 млн т), після чого відбувалося постійне зниження обсягу видобутку. У 1990-ті роки щорічно добувалося близько 1,1 млн т нафти.
У 2003 році австрійська компанія OMV зробила найбільше за останні 25 років нафтогазове відкриття на території Австрії. Розвідувальна свердловина Ердпресс-1 (Erdpress 1) в районі містечка Вайнфіртель (Weinviertel), Нижня Австрія, розкрила поклади із видобувними запасами близько 500 тис. т нафти і 200 млн м³ газу, що становить майже 1/3 річного видобутку вуглеводнів у країні (14 млн барелів у.о.). Початок видобутку очікується в кінці 2003 року. Початковий рівень видобутку визначений в 40-50 т/добу. Видобуток розраховано на 15-20 років. Компанія розраховує збільшити видобуток нафти і газу в 2008 році до 160 тис. барелів/добу, але це буде досягнуто головним чином завдяки зарубіжному видобутку; в Австрії видобуток залишиться на досягнутому рівні.
Вугілля. Австрія щорічно ввозить близько 3 млн т кам'яного вугілля. Імпортується також природний газ. Обсяг видобутку власного лігніту поступово скорочується (в 1991 його було видобуто лише 1,7 млн т).
Інші корисні копалини. У 1995 було видобуто близько 2,1 млн т залізняку (основне родовище Ерцберґ), близько 800 тис. т магнезитової руди, близько 250 тис. т свинцево-цинкових руд. Добуваються невеликі кількості глини, каолін, кухонна сіль, мідні, стибієві й свинцево-цинкові руди, гіпс тощо.
Наукові заклади. Підготовка кадрів, друк
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.