Дворников Олександр Володимирович

Олександр Володимирович Дворников народився 22 серпня 1961 року у місті Уссурійську Приморського краю. У 1978 році закінчив Уссурійське суворовське військове училище і вступив до Московського вищого загальновійськового командного училища імені Верховної Ради РРФСР. Закінчивши його в 1982 році, проходив службу в Далекосхідному військовому окрузі на посадах командира взводу, роти, начальника штабу батальйону^[5].

У 1991 році закінчив Військову орденів Леніна та Жовтневої Революції, Червонопрапорну, ордена Суворова академію імені М. В. Фрунзе, після чого проходив службу заступником командира батальйону у Західній групі військ (ГРВН).

З 1992 по 1994 рік — командир 154-го окремого мотострілецького батальйону 6-ї гвардійської окремої мотострілецької Берлінської ордена Богдана Хмельницького бригади.

З 1995 по 2000 рік — начальник штабу полку, потім — командир 1-го гвардійського мотострілецького Севастопольського Червонопрапорного ордену Олександра Невського полку 2-ї гвардійської мотострілецької Таманської Червонопрапорної ордена Суворова дивізії імені М. І. Калініна Московського військового округу. З листопада 1999 до квітня 2000 року— 1-й гвардійський мотострілецький полк під його командуванням брав участь в Другій чеченській війні, зокрема, брав участь у штурмі Грозного.

З 2000 по 2003 рік — проходив службу в Північно-Кавказькому військовому окрузі на посаді начальника штабу, а згодом — командира 19-ї мотострілецької Воронезько-Шумлінської Червонопрапорної, орденів Суворова та Трудового Червоного Прапора дивізії.

У 2005 році закінчив Військову ордена Леніна Червонопрапорну ордена Суворова академію Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації і був призначений заступником командувача загальновійськової армії, пізніше начальником штабу 36-ї загальновійськової армії в Сибірському військовому окрузі.

З червня 2008 по 2010 рік — командувач 5-ї загальновійськової Червонопрапорної армії в Далекосхідному військовому окрузі.

З січня 2011 по квітень 2012 року — заступник командувача військ Східного військового округу.

З квітня 2012 року начальник штабу — перший заступник командувача військ Центрального військового округу (ЦВО). З 9 листопада по 24 грудня 2012 року — тимчасово виконувач обов'язків командувача військ Центрального військового округу за посадою. З 24 грудня 2012 року начальник штабу — перший заступник командувача військ Центрального військового округу.

З вересня 2015 по червень 2016 — командувач Угрупуванням Збройних сил Російської Федерації в Сирії^[6]. За час командування А. В. Дворникова літаки ВКС Росії здійснили понад 9 тис. бойових вильотів, здійснено пуски крилатих ракет з акваторії Каспійського моря, знищено понад 200 об'єктів нафтовидобутку та переробки повстанців. За сприяння російської авіації захоплено понад 400 населених пунктів та 10 тис. км² території Сирії. Захоплена Пальміра, вівся наступ у східній частині Алеппо, наступ у Латакії, битва за Шейх-Міскін і бої за Дейр-ез-Зор^[7].

У 2016 році за мужність та героїзм, виявлені при виконанні військового обов'язку, присвоєно звання Героя Російської Федерації.

З червня 2016 року — виконувач обов'язки командувача військ Південного військового округу. Указом Президента Росії 20 вересня 2016 призначений на посаду командувача військ Південного військового округу^[8].

У жовтні 2019 року закінчив курси підвищення кваліфікації для вищого командного складу Військової академії Генерального штабу^[9].

15 березня 2019 року Євросоюз ввів санкції проти 8 осіб, включаючи Олександра Дворникова, за інцидент у Керченській протоці^[10].

9 квітня 2022 року був призначений командувачем російських військ вторгнення^[11]. Вважається, що саме він відповідальний за особливо цинічний та жорстокий ракетний удар по станції Краматорськ, що забрав життя 59 цивільних осіб (здебільшого літніх, дітей та жінок)^[12][13].

25 червня 2022 року в британських ЗМІ розповсюджувалися чутки що Дворнікова відсторонили від командування військами вторгнення. 8 жовтня 2022 офіційно на цю посаду замість звільненого Дворникова був призначений генерал армії Суровікін.^[14]

Російський журналіст та публіцист Аркадій Бабченко, який воював у Чечні, зазначав, що Дворников вирізнявся там тим, що не шкодував солдат для виконання завдань^[15].

	...скажемо офіційною політкоректною мовою — поваги у солдатів не мав. Був він боягузливим, алкоголічним і до особового складу ставився халатно — теж обійдемося мовою офіціозу. Чхав він на нас, простіше кажучи. Ми на нього теж. Не любили ми його. Оригінальний текст (рос.) ...скажем официальным политкорректным языком — уважением у солдат не пользовался. Был он трусоват, алкоголичен и к личному составу относился халатно — тоже обойдемся языком официоза. Плевать ему на нас было, проще говоря. Нам на него тоже. Не любили мы его
— А. Бабченко, kasparov.ru[16].

За твердженням А. Бабченка під час Другої Чеченської війни Дворников змародерив джип Mitsubishi Паджеро^[16].

Дворников має вельми погану репутацію через жорстоке ведення військових кампаній, особливо у Чечні та Сирії, де його називали «сирійським м'ясником» за його тактику «випаленої землі».^[17][18]

За словами адмірала у відставці Джеймса Ставрідіса, «призначення цього нового генерала вказує на намір Володимира Путіна продовжувати цей конфлікт [в Україні] протягом місяців, якщо не років… це горлоріз і покидьок, кого Путін застосовував щоб зрівняти із землею такі міста, як Алеппо в Сирії… Він повсякчас використав методи тероризму, включаючи роботу із сирійськими військами, центри тортур, систематичні зґвалтування, застосування нервово-паралітичні речовини. Він найгірший із найгірших»^[19].

15 березня 2019 року Дворніков потрапив під санкції Євросоюзу через інцидент у Керченській протоці. 15 березня 2019 року Канада ввела санкції проти Дворнікова через «агресивні дії» Росії в Чорному морі та Керченській протоці, а також через анексію Криму.^[20]

Через підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України під час російсько-української війни перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн.^[21] З 12 березня 2022 перебуває під санкціями всіх країн Європейського союзу.^[22] З 31 грудня 2020 перебуває під санкціями Великобританії. З 16 березня 2022 року перебуває під санкціями Швейцарії.^[23] З 8 квітня 2021 року перебуває під санкціями Австралії.^[24] З 10 травня 2022 року перебуває під санкціями Японії.^[25] Указом президента України Володимира Зеленського від 19 жовтня 2022 року знаходиться під санкціями України.^[26] З 1 листопада 2022 року перебуває під санкціями Нової Зеландії.^[27]

• Герой Російської Федерації (2016)^[28]
• Орден «За заслуги перед Батьківщиною» 3-го ступеня з мечами^[29];
• Орден «За заслуги перед Батьківщиною» 4-го ступеня з мечами;
• Орден Мужності;
• Орден «За військові заслуги»;
• Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня;
• Медалі Російської Федерації та СРСР (державні та відомчі).