Девід Келлі (актор)

Девід Келлі народився 11 липня 1929 року в Дубліні, Ірландія^[8][9]. Здобув освіту в Дублінській школі Християнських Братів (Сіндж-стріт)^[10]. Почав грати у віці восьми років у міському театрі Ґаєті^[8], заохочений шкільним учителем, він також виступав з Музичним товариством «Ратмайнс» та «Ратґар»^[11]. Продовжив навчання в Театральній школі Абатства^[10]. Підробляв малюванням і каліграфією^[10], а також вивчав — акварельне мистецтво^[8]. З'явився на сцені в оригінальній постановці Брендана Бієна «Приречений» , а свою першу велику роль отримав у виставі Семюела Бекета «Остання стрічка Краппа» (Театр Абатства, 1959)^[12]. До того часу дебютував на екрані, зігравши невелику роль у фільмі-нуар режисера Джона Померойя «Дублінський жах» (1958)^[10].

Один із його перших виступів на телебаченні відбувся на каналі RTÉ у фільмі «О'Ді — твій чоловік» (англ. O'Dea's Your Man) (1964), в якому він зіграв роль Ігнатія навпроти Джиммі О'Ді. Став відомим обличчям на британському телебаченні завдяки комедії BBC «Я матуся», в якій він зіграв ролі Майло О'Ші та Анни Манахан. Часто з'являвся в гостьових ролях у таких серіалах, як «О, батьку!» і «Не зважайте на якість, відчуйте ширину», а особливо в 1970-х роках — у ролі однорукого посудомийника Альберта Ріддла в спін-оффі «Чоловік у домі» — «Робінзонове гніздо»^[12]. Також регулярно знімався разом з Брюсом Форсайтом в обох серіях комедії «День стропальника» з 1986 по 1987 рік, а в 1991 році з'явився в першій серії ситкому BBC «2point4 Children» в ролі власника кафе Педді. У 1975 році здобув найбільшого визнання, зігравши невмілого будівельника пана О'Рейлі у другому епізоді серіалу «Вежі Фолті» («Будівельники»)^[8].

Келлі — озвучував «Невагому принцесу» — частково анімаційний, годинний сімейний фільм-фентезі, який транслювався на BBC у 1978 році^[13].

В Ірландії, можливо, найвідоміший за роль персонажа «Рашерса» Тірні в міні-серіалі RTÉ «Місто шльондр» (1980)^[8], в якому знялися: Пітер О'Тул, Сіріл К'юсак і Пітер Устінов. Зіграв головні ролі в таких телевізійних шоу, як «Ферма Еммердейл» у 1980-х р. і «Гленрой» у 1990-х р, а також зіграв дідуся у фільмі Майка Ньюелла «На Захід» (1992). Після появи в ролі Майкла О'Саллівана у фільмі «Сюрприз старого Неда» (1998), зіграв ролі в таких фільмах, як «Чарлі та шоколадна фабрика» Тіма Бертона (роль — дідусь Джо, 2005) і «Агент Коді Бенкс 2: Пункт призначення — Лондон» (2004). Зіграв головного героя Френка Ковака у фільмі-містерії «Скринька Ковака», у рідкісній ролі лиходія.

У 2007 році знявся у фільмі «Зоряний пил» з Робертом Де Ніро та Мішель Пфайффер, який також став його останнім фільмом. Багато працював на радіо, зокрема був гостем у програмі «Балді» на BBC Radio 4^{[джерело?]}.

Келлі був одружений з акторкою Лорі Мортон, яка пережила його разом з дітьми Девідом і Міріам^[14]. Помер після нетривалої хвороби 12 лютого 2012 року у віці 82 років^[8][15].

Газета Айріш Таймс назвала його — «Великим дідусем ірландського акторства»^[8].

У 2012 році відбулася католицька похоронна меса в церкві Чудотворного Медальйона в рідному місті актора — Дубліні. Келлі кремований на цвинтарі і крематорії Маунт-Жером^[16].

У 1991 році Келлі — отримав нагороду Гелен Гейз «За видатну роль другого плану» у фільмі «Плейбой західного світу»^[17], поставленому в Центрі Кеннеді, а також номінацію на премію Гільдії кіноакторів США за фільм «Сюрприз старого Неда» (1998)^[18].

У 2005 році Келлі — отримав нагороду Ірландської академії кіно і телебачення за життєві досягнення, а також номінацію за найкращу чоловічу роль другого плану у фільмі «Чарлі та шоколадна фабрика»^[19].