Джанні Родарі
| Джанні Родарі | ||||
|---|---|---|---|---|
| Gianni Rodari | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Джованні Франческо Родарі Giovanni Francesco Rodari | |||
| Народився | 23 жовтня 1920 Оменья, Провінція Вербано-Кузіо-Оссола, П'ємонт, Італія[1][2][3] | |||
| Помер | 14 квітня 1980 (59 років) Рим, Італія[4][3] ·серцева недостатність | |||
| Поховання | Кампо Верано[5] | |||
| Громадянство |  Італія | |||
| Діяльність | письменник, журналіст | |||
| Сфера роботи | дитяча та підліткова літератураd, творче та професійне письмоd[6], педагогіка[6], журналістика[6] і поезія[6] | |||
| Alma mater | Католицький університет Святого Серця | |||
| Мова творів | італійська | |||
| Жанр | Казки | |||
| Magnum opus | «Пригоди Цибуліно» | |||
| Партія | Комуністична партія Італії[d] | |||
| Конфесія | атеїзм | |||
| Премії | Премія Ганса Хрістіана Андерсена | |||
| Сайт: giannirodari.it | ||||
 Джанні Родарі у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Джа́нні Рода́рі (італ. Gianni Rodari; 23 жовтня 1920, Оменья, Королівство Італія — 14 квітня 1980, Рим) — італійський письменник, журналіст. Найбільше визнання отримав завдяки казкам і книжкам для дітей. Твори Джанні Родарі перекладені багатьма мовами світу.
Життєпис
Джанні Франческо Родарі народився в містечку Оменья (Північна Італія) у родині пекаря. Його батько помер, коли Родарі було лише десять років. Родарі і його два брати, Чезаре і Маріо виховувалися матір'ю в її рідному селі у провінції Варезе. Після закінчення школи Джанні вступив до семінарії, провчився там три роки і здобув диплом учителя. У віці сімнадцяти років він уже почав викладати в початкових класах у селах його провінції. Ще хлопцем Родарі цікавився музикою (вчився грати на скрипці) і також цікавився літературою — читав твори Ніцше, Шопенгауера, Леніна і Троцького, які вплинули на його світогляд. 1939 року Родарі вступив на навчання до Міланського університету.
Під час Другої світової війни Родарі був звільнений від призову до армії з причини його поганого здоров'я. Перебуваючи у скрутному фінансовому становищі, він почав працювати в одному з відділень фашистської партії і згодом був змушений вступити до цієї партії. Тяжко сприйнявши втрату двох своїх найкращих друзів і свого улюбленого брата Чезаре в нацистському концтаборі Джанні Родарі в 1944 році вийшов із фашистської партії і приєднався до італійської компартії, де почав брати участь в італійському русі опору.
1948 року Родарі почав працювати журналістом у виданні італійської компартії «Уніта» (італ. L’Unità) і водночас розпочав писати оповідання для дітей. 1950 року він був призначений редактором нового італійського щотижневого дитячого журналу «Піонер» (італ. Il Pioniere). 1951 року Родарі опублікував свої перші твори: «Книжка веселих віршів» і «Пригоди Цибуліно».
У 1952 році він уперше відвідав СРСР, де згодом бував доволі часто. 1953 року одружився з Марією Терезією Феретті, яка чотири роки потому народила йому дочку, Паолу. У 1957 році, після офіційного іспиту, Родарі був визнаний професійним журналістом.
У 1966—1969 роках Родарі працював над спільними проєктами з дітьми. 1970 року за внесок до дитячої літератури був нагороджений Премією Ганса Хрістіана Андерсена, що зробило його одним з найвідоміших італійських дитячих письменників. Його твори почали перекладати на багато мов світу.
1979 року, після чергової подорожі до СРСР, його здоров'я значно погіршилося і він припинив писати. У 1980 році в Римі, під час операції, Джанні Родарі помер.
Бібліографія
- Збірка «Книжка веселих віршів» (Il libro delle filastrocche, 1950)
- «Порада піонеру», (Il manuale del Pionere, 1951)
- «Пригоди Цибуліно» (Il Romanzo di Cipollino, 1951; Le avventure di Cipollino у 1957)
- Збірка віршів «Поїзд віршів» (Il treno delle filastrocche, 1952)
- «Джельсоміно у Країні брехунів» (Gelsomino nel paese dei bugiardi, 1959)
- Збірка «Вірші в небі і на землі» (Filastrocche in cielo e in terra, 1960)
- Збірка «Казки телефоном» (Favole al telefono, 1960)
- «Джип в телевізорі» (Gip nel televisore? 1962)
- «Планета новорічних ялинок» (Il pianeta degli alberi di Natale, 1962)
- «Подорож Блакитної Стріли» (La freccia azzurra, 1964)
- «Які бувають помилки» (Il libro degli errori, Torino, Einaudi, 1964)
- Збірка «Торт у небі» (La torta in cielo, 1966)
- «Як подорожував Джованніно на ім'я Нероба»
- «Граматика фантазії» (La grammatica della fantasia, 1974)
- «Жив-був двічі барон Ламберто» (C'era due volte il barone Lamberto, 1978)
- «Волоцюжки» (Piccoli vagabondi, 1981)
Примітки
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джанні Родарі |
- Родарі Джанні // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 432. — ISBN 966-692-744-6.
- Джанні Родарі. 85 років від дня народження [Архівовано 12 квітня 2009 у Wayback Machine.] (укр.)
- Сайт присвячений Джанні Родарі. Біографія. [Архівовано 20 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (італ.)
- Книжки Джанні Родарі на Читанці [Архівовано 3 травня 2015 у Wayback Machine.] (укр.)
- Деякі твори Джанні Родарі українською мовою [Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про італійського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
