Джон Кейдж

американський композитор-авангардист

Джон Кейдж (англ. John Milton Cage Jr.; 5 вересня 1912 — 12 серпня 1992) — американський композитор. Кейджа вважають винахідником препарованого фортепіано;[6]:389[7] для його творчості також характерно використання елементів випадковості на етапі створення композицій; графічної нотації;[8] нетипових (шумових) джерел звуку та надання особливого значення тиші; серед його творів є й електронна музика[9] Філософські ідеї Кейджа частково натхненні індійською філософією, даосизмом і дзен-буддизмом[10].

Джон Кейдж
англ. John Cage
Зображення
Зображення
Джон Кейдж (зліва) у 1992 р.
Основна інформація
Повне ім'я Джон Мілтон Кейдж-молодший
Дата народження 5 вересня 1912(1912-09-05)
Місце народження Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[1]
Дата смерті 12 серпня 1992(1992-08-12) (79 років)
Місце смерті Нью-Йорк, США[2]
Причина смерті інсульт[3]
Роки активності 19381992[4]
Громадянство США
Національність американець
Віросповідання Дзен
Професія композитор
Освіта Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі і Los Angeles High Schoold (1928)[5]
Вчителі Фенні Чарльз Діллон, Арнольд Шенберґ, Генрі Коуелл, Adolph Weissd і Richard Buhligd
Відомі учні Geeta Sarabhaid
Інструменти фортепіано
Жанри Алеаторика, опера, класична музика, електронна музика, експериментальна музика, Конкретна музика, Авангардна музика, перформанс і класична музика XX століття
Псевдоніми Cage, Jr., John Milton
Заклад Весліанський університет
Лейбли ECM Recordsd
Нагороди

Грант Ґуґґенгайма (1949)

Премія Кіото в галузі мистецтв і філософіїd (1989)

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

Arts and Letters Award in Musicd (1949)

Мати Crete Caged
Автограф
johncage.org
CMNS: Файли у Вікісховищі
Підпис Джона Кейджа
Підпис Джона Кейджа

Життєпис

Дитинство, юність

Батько композитора, Джон Мілтон Кейжд старший, був винахідником; мати, Люкретія Гарвей (Harvey), — журналісткою. Сім'я часто переїжджала — коли Кейжу молодшому було 12, вони встигли помешкати в шести різних місцях Каліфорнії, двох — у Мічигані, і навіть в Онтаріо.[11]:5 Перші музичні науки Кейдж отримував від своєї тітки (сестри матері) Фібі, а згодом — від композитора Fannie Charles Dillon (у них Кейдж навчався гри на фортепіано).

У Лос-Анджелесі 12-річний Кейдж переконав місцеву радіостанцію «KNX» щотижня випускати в ефір годинну програму, в якій брав участь музичний ансамбль, що Кейдж утворив разом з його друзями-бойскаутами (у складі ансамблю, зокрема, були тромбон, труба, фортепіано і спів; на фортепіано часто грав Кейдж).[11]:7

Протягом 1923—28 рр. Кейдж навчався у Los Angeles High School[11]:8, яку закінчив з відзнакою[11]:21, після чого у 1929 р. вступив у Pomona College. Втім, після двох років навчання він покинув коледж, оскільки побачив, що «ця інституція діє неправильно»[12], і вирішив, що поїздка до Європи матиме для нього більше користі, ніж продовження навчання у коледжі[11]:8.

Кейдж їхав до Європи з думкою стати письменником. Але прибувши до Парижа, він починає цікавитися архітектурою і музикою; особливо його захопила готична архітектура 15-го століття[11]:9. Протягом шести тижнів Кейдж відвідував Бібліотеку Мазаріні, де читав про готичну архітектуру. Протягом деякого часу Кейдж працював у архітектора Ernö Goldfinger, але «малювання іонійських, дорійських і коринфських колон» швидко йому набридло.

Кейдж спробував навчатися у піаніста й органіста, викладача з Паризької консерваторії Лазара Леві (Lazare Lévy), проте після двох лекцій він зрозумів, що розвиток як піаніста-віртуоза його не цікавить. Втім, Леві порадив Кейджу відвідати ряд концертів, зокрема музики Баха; Кейдж побував також на концертах, де виконувалася музика Стравінського і Скрябіна[11]:22 та познайомився з музикою Еріка Саті[13]. Після Парижа Кейжд побував також на Мальорці, Капрі, Севільї, Мадриді; у Дессау разом із другом на ім'я Дон Семпл (Don Sample) Кейжд побував у школі баугаусу, який мав сильний вплив на нього[11]:23-24. У Європі Кейжд також починає писати музичні твори й малювати картини, проте спочатку в нього було враження, що музика — то «не його»[14].

1931—1938

Кейдж повернувся до Лос-Анджелеса у грудні 1931 р.[13]. Деякий час Кейдж працював садівником у Санта-Моніці, а також давав господиням лекції про сучасне мистецтво[15]. Окрім того Кейдж підробляв різними іншими способами — миючи посуд у кафе, підшукуючи й аналізуючи наукову літературу в бібліотеках для батька та інших, допомагаючи мамі в її магазині для мистців[11]:13. Також у проміжку між 1931 і 1933 рр. Кейдж і Дон Семпл трохи менше року жили у архітектора Рудольфа Шіндлера[11]:23.

Кейдж познайомився з Річардом Бюлігом (Buhlig), «першим піаністом, який виконав твір 11 Шенберга», і який, своєю чергою, познайомив Кейджа з Генрі Коуеллом. Коуелл, ознайомившись з деякими творами Кейджа, порадив йому деякий час навчатися у Адольфа Вайса (Weiss), учня Шенберга (для цього Кейдж з вересня по грудень 1934 р. жив у Нью-Йорку), щоб потім продовжити навчання у самого Шенберга[12]. Також Кейдж був асистентом Коуелла у нью-йоркському університеті «Нова Школа». Повернувшись до Лос-Анджелеса, Кейдж навчається у Шенберга.

Спершу Кейдж відвідував курс, який Шенберг читав з жовтня 1934 р. для групи з від 25 до 40 студентів (при тому Кейжд почав відвідувати курс тільки у січні 1935 р.);[16] Шенберг аналізував музику Баха, Бетховена, Брамса і самого Шенберга. У травні 1935 р., за порадою Вайса, Кейдж спробував домовитися із Шенбергом про можливість продовження навчання. За словами Кейджа, Шенберг погодився навчати його безкоштовно за умови, що той присвятить своє життя музиці[12]. Кейдж відвідував курси, які Шенберг читав у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі та Університеті Південної Каліфорнії, зокрема композиції, контрапункту, аналізу і гармонії; при тому після першої лекції з гармонії у 1936 р. Кейдж припинив навчання у Шенберга[16]:129.

7 червня 1935 р. Кейдж одружився з Ксенею Кашеваров (Kashevaroff), з якою познайомився у магазині матері. Ксеня була маляркою, скульпторкою, і також співпрацювала з Кейджем як музикант протягом понад десяти років[17], незважаючи на те, що у 1945 р. вони розлучилися[13] (згідно з иншим джерелом — у 1946[17]). Кейдж присвятив Ксені ряд творів, зокрема Music for Xenia (1934), Living Room Music (1940), The City Wears a Slouch Hat (1941), Third Construction (1941), Tossed As It Is Untroubled (присвята Ксені наявна в рукописі, 1943), A Valentine out of Season (1944)[18].

Після навчання у Шенберга Кейдж почав співпрацювати з кінорежисером Оскаром Фішінгером (Fischinger), у якого був асистентом, і який підштовхнув його до ідеї використання «немузичних» звуків у музиці[12][19]:26. Фішінгер також практикував буддизм, яким Кейдж пізніше зацікавиться[20]. В той період Кейдж почав експериментувати з оркестром ударних інструментів і прийшов до ідеї т. зв. «водяного гонгу»[19]. Кейдж деякий час працював акомпаніатором класів танцю у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі[20], і, згодом (у 1938), викладав спершу у Cornish School у Сієтлі[11]:10-11, а згодом у Mills College у Сан-Франциско.

Саме в період, коли Кейдж працював у Cornish School, він винайшов препароване фортепіано й написав Imaginary Landscape No. 1, який є одним з ранніх зразків електронної музики[19]. У Cornish School з 1936 року існувала радіо студія, яка виконувала навчальні функції, і це дало можливість Кейджу почати експериментувати з електронною музикою. Приблизно в той період Ксеня і її знайома перекладали маніфест «Мистецтво шумів» Луїджі Руссоло, який мав сильний вплив на Кейджа[19]:33. 18 липня 1940 р., коли Кейдж працював у Mills College, він організував концерт перкусійної музики, програма якого включала твори Кауелла (Pulse), кубинських композиторів Amadeo Roldán (Rítmical V і VI) і José Ardévol (Suite), Лу Гаррісона (Canticle), Вільяма Рассела (Chicago Sketches), а також Second Construction Кейджа. Концерт відбувся з участю 17-ти виконавців (серед них сам Кейдж, Ксеня, Лу Гаррісон і Вільям Рассел), а також отримав широкий i загалом позитивний розголос у суспільстві[19]:39.

У серпні 1940 р. Кейдж планував і готувався до створення Центру експериментальної музики; серед іншого, він планував роздобути для цього центру терменвокс. Також від Генрі Коуелла Кейдж позичив ритмікон, інструмент, який Кауелл створив у співпраці з Левом Терменом. Кейдж і Кауелл активно шукали спонсорів для реалізації задуму (серед інших, вони звертались до Чарлі Чапліна, Уолта Діснея, Фонду Рокфеллера тощо), і звертались по підтримку до колег-композиторів: Едгара Вареза, Джорджа Антейла, Ернста Тоха. Потенційні спонсори часто висловлювали зацікавлення ідеєю, але до конкретної фінансової допомоги не доходило. Після року спроб зібрати потрібні кошти, Кейдж змушений був відмовитися від цього задуму[19]:43.

У серпні 1941 р. Джон і Ксеня переїхали до Чикаго. Кейдж вів курс «звукових експериментів» у чиказькій Школі дизайну, засновником і директором якої був колишній професор Баугаусу László Moholy-Nahy. Директор школи поділяв бажання Кейджа створити студію електронної музики, але і в Школі дизайну цього зробити не вдалося через брак фінансування. У Чикаго Кейдж організував ще один концерт перкусійної музики, який знову отримав широкий розголос. Концерт відбувся 1 березня 1942 р. з участю 10 виконавців, і включав твори Вільяма Рассела, Лу Гаррісона і Кейджа (Imaginary Landscape No. 3)[13][19]:45. 31 березня 1942 р. на радіостанції CBS у рамках програми Columbia Workshop вийшла в ефір радіопостановка The City Wears a Slouch Hat; ця постановка була результатом співпраці Кейджа і письменника Kenneth Patchen. Кейдж сподівався реалізувати багату звуками аудіодоріжку, але технік у студії CBS відкинув частину його ідей як «занадто дорогі для реалізації». Ця радіопостановка здобула як позитивні, так і негативні відгуки слухачів.

Нью-Йорк

На початку червня 1942 р.[13] Джон і Ксеня переїхали до Нью-Йорка. Деякий час вони жили у різних знайомих — у Макса Ернста і його жінки Пеггі Гуггенгайм, у Kenneth Patchen з дружиною, а також у Джозефа Кемпбелла і його дружини танцівниці Jean Erdman. Окрім того, деякий час подружжя жило у батьків Джона, які недавно переїхали у містечко Montclair неподалік від Нью-Йорка. Джон і Ксеня поступово інтегровувались в культурне життя Нью-Йорка завдяки знайомим і друзям. На одній з вечірок, які організовувала сім'я Ернста-Гуггенгайм, подружжя Кейджів познайомилося з Марселем Дюшанем. У вересні 1942 р. вони нарешті винайняли собі окреме помешкання. Кейдж пише музику, зокрема Credo in Us (прем'єра початкової версії відбулася 1 серпня)[13].

7 лютого 1943 р. відбувся черговий концерт перкусійної музики з участю 13 виконавців на 125 інструментах включно з підготованим фортепіано і електричними приладами з CBS. Програма концеру включала твори Кауелла, Гаррісона і Кейджа (зокрема Amores, Construction in Metal і Imaginary Landscape No. 3). Цей концерт отримав розголос на національному рівні[19].

Кейдж поступово почав відходити від написання музики для перкусійних оркестрів, і замість того зосереджується на підготованому фортепіано й музиці до танцю. У цей час його стосунки з Ксенею остаточно розпадаються, вона починає жити окремо (кінець лютого 1944[19]); у Кейджа, натомість, розвиваються стосунки з Мерсем Каннінгемом, з яким вони також починають все частіше разом виступати. Кейдж і Ксеня розлучилися 25 листопада 1946 р.

У 1946 р. Кейдж давав приватні науки музикантці з Індії Ґіту Сарабгаі (Gita Sarabhai). Вона, натомість, навчала його того, що вона знала про індійську музику й філософію. Окрім того, Кейдж у цей час прочитав «Перетворення природи у мистецтві» індійського автора Ананди Кертиша Куранасвамі, а також «Повчання Шрі Рамакрішна», які він отримав від Ґіти Сарабгаі. Це мало вплив, зокрема, на цикл Сонати й Інтерлюдії, який він почав писати у цей час.

У 1948 р. Кейдж і Каннінгем вирушили в 6-тижневе «турне», даючи лекції й майстер-класи у різних навчальних закладах, серед інших у Pomona College та Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі, а також у експериментальному навчальному закладі Black Mountain College, директор якого, Josef Albers, навчався у Баугаусі. Під час відвідин Black Mountain (Північна Кароліна) їх запросили улітку провести там 6-тижневі курси (Кейдж — «структура музики», Каннінгем — «техніка танцю» а також їхні знайомі). У лютому 1949 р. Кейдж і Каннінгем знову вирушають у поспішне турне на схід — до Портленда, щоб назбирати грошей на подорож до Європи[19].

23 березня 1949 р. Кейдж і Каннінгем вирушили до Амстердама[13], звідки, через Бельгію і Францію, вони вирушили до Італії, де в Палермо і Мілані Кейдж відвідав фестивалі сучасної музики, на які він писав рецензії. З середини травня по жовтень Кейдж і Каннінгем мешкали в Парижі, де Кейдж познайомився, серед інших, із Олів'є Мессіаном і П'єром Булезом. Протягом перебування у Парижі Кейдж декілька разів виконував Sonatas and Interludes, Bacchanale, Amores I та IV та інші твори. Також він продожував збирати ноти творів Еріка Саті, чиєю творчістю він захоплювався.

Після повернення до Нью-Йорка восени, Кейдж познайомився з трьома людьми, з якими у нього були тісні творчі зв'язки у майбутньому: композиторами Мортоном Фелдманом, Крістіаном Вулфом і піаністом Девідом Тюдором. З Тюдором Кейдж познайомився, коли шукав піаніста, який би погодився виконати Другу фортепіанну сонату Булеза. Прем'єра твору в США у виконанні Тудора відбулася 18 грудня 1950 р.[19]:93. У той період Кейдж мав романтичні почуття до Тудора, що зафіксовано у листах[21].

І цзін; дзен-буддизм

Під час роботи над Концертом для підготованого фортепіано і камерного оркестру Кейдж отримав в подарунок від Крістіана Вулфа китайську Книгу перемін в англійському перекладі[13]. Ця книга відкрила Кейджу новий спосіб композиції, заснований на використанні випадкових чисел (отриманих з допомогох багаторазового підкидання монети). Кейдж відразу використав цей спосіб у третій (фінальній) частині концерту, а також у монументальному фортепіанному творі Music of Changes, у Imaginary Landscape 4 для радіоприймачів, а також у Williams Mix[19]:101—113. З допомогою використання випадковості як інструмента творчості Кейдж намагався звільнити свою творчість від власного еґо. «Той, хто ставить запитання, а не робить вибір» — так він описував свою роль як композитора[12].

В той же час (починаючи з вересня 1951 р.) Кейдж відвідував лекції Daisetz Teitaro Suzuki з дзен-буддизму в Колумбійському університеті[13].


Творчість

Джон Кейдж був одним з найсміливіших новаторів і експериментаторів у мистецтві XX століття — він є винахідником препарованого фортепіано, одним з піонерів електронної музики, перформансу, графічної нотації[22]. Однією з ключових ідей у його творчості, зокрема з 1950-х років, була відмова від контролю композитора над звуковим матеріалом, і підхід, згідно з яким композитор у своєму творі «ставить запитання»[23]:284. Протягом 1952—1953 років він створив проект Williams Mix, приклад електроакустичної музики, який йому допоміг завершити Ерл Браун[24]. Також у 1952 році Кейдж створив свій найвідоміший твір 4′33″.

Список творів

Список творів:

Рік

Назва

1932Перший розділ Еклезіаста
1932Greek Ode
1933Solo with Obbligato Accompaniment of Two Voices in Canon
1933Sonata for 2 voices
1933Sonata for Clarinet
1933Три легкие пьесы
1933Three Songs, (Gertrude Stein)
1934Composition For Three Voices, for any three instruments encompassing the ranges d to d3'
1934Six Short Inventions
1935Quartet
1935Quest
1935Three Pieces for Flute
1935Two Pieces for Piano (1935)
1936Trio
1938Five Songs for Contralto
1938Metamorphosis
1938Music for Wind Instruments
19391st Construction (In Metal)
1939Imaginary Landscape No. 1
1939Marriage at the Eiffel Tower (в співпраці з Henry Cowell і George McKay)
1939—1952Уявні ландшафти 1-5
19402nd Construction
1940Bacchanale
1940Fads and Fancies In the Academy
1940Living Room Music
19413rd Construction
1941The City Wears a Slouch Hat
1942Credo in US
1942Forever and Sunsmell
1942Imaginary Landscape No. 2
1942Уявний ландшафт 3
1942In the Name of the Holocaust
1942Opening Dance (Entrance) (для Sue Laub)
1942Primitive
1942The Wonderful Widow of Eighteen Springs
1942Jazz Study
1943Ad Lib
1943Amores
1943And the Earth Shall Bear Again
1943Chess Pieces
1943Four Dances
1943Our Spring Will Come
1943A Room
1943She is Asleep
1943Tossed As It Is Untroubled
1943Totem Ancestor
1943Triple-Paced no. 1
1944A Book of Music
1944Crete
1944Four Walls
1944Небезпечна ніч
1944Prelude for Meditation
1944Root of an Unfocus
1944Spontaneous Earth
1944Triple-Paced no. 2
1944The Unavailable Memory of
1944A Valentine out of Season
1945Dad
1945Daughters of the Lonesome Isle
1945Mysterious Adventure
1945Soliloquy
1945Three Dances
1946Encounter
1946Офелія
1946Prelude for six instruments
1946Two Pieces for Piano
1947Arrangement of Erik Satie’s Socrate
1947Music for Marcel Duchamp
1947Ноктюрн
1947The Seasons
1947The Seasons
1948Dream
1948Experiences II
1948Experiences No. 2
1948In a Landscape
1948Orestes
1948Sonatas and Interludes
1948Suite for Toy Piano
1949Lecture on Nothing
1950A Flower
1950Six Melodiesrd
1950String Quartet in Four Parts
1950Works of Calder
1950A Chant with Claps
1951Concerto for prepared piano
1951Haiku
1951Imaginary Landscape No. 4
1951Music of Changes
1951Pastorales
1951Sixteen Dances
1951Two Pastorales
19524’33"
1952For M. C. and D. T.
1952Imaginary Landscape No. 5
1952Music for Carillon No. 1
1952Music for Piano 1
1952Seven Haiku
1952Waiting
1952Water Music
1952Williams Mix
195359 ½"
1953Music for Piano 2
1953Music for Piano 20
1953Music for Piano 3
1953Music for Piano 4-19
195412’55.6078"
195431’57.9864"
195434’46.776"
195445'
1954Music for Carillon No. 2
1954Music for Carillon No. 3
195526’1.1499"
1955Music for Piano 21 — 36
1955Music for Piano 37 — 52
1955Speech
195627’10.554"
1956Music for Piano 53 — 68
1956Music for Piano 69 — 84
1956Radio Music
1957Winter Music
1957-1958Concert for piano & orchestra
1958Aria
1958Fontana Mix,
1958For Paul Taylor and Anita Dencks
1958Music Walk
1958Solo for Voice 1
1958TV Köln
1958Variations I
1959Sounds of Venice
1959Water Walk
1960Cartridge Music
1960Music for «The Marrying Maiden»
1960Music for Amplified Toy Pianos
1960Solo for Voice 2, for solo voice (any range)
1960Theatre Piece
1960WBAI
1960Where Are We Going? And What Are We Doing?e
1961Atlas Eclipticalis
1961Indeterminacy (в сотрудничестве с David Tudor)
1961Music for Carillon No. 4
1961Variations IIans
19620’00" (4’33" No. 2)
1962Music for Piano 85
1963Suite for Toy Piano (оркестровка Lou Harrison)
1963Variations III
1963Variations IV
1965Electronic Music for Piano
1956Rozart Mix
1956Variations V
1966Variations VI
1966Variations VII
1967Music for Carillon No. 5
1967Newport Mix
1967—1969HPSCHD
196933 1/3
1969Cheap Imitation
197036 Mesostics re and not re Marcel Duchamp
1970Solo for Voice 49, Song With Electronics—Relevant: The Year Begins to Be Ripe
1970Song Books Volumes I & II
1971Les Chants De Maldoror Pulvérises Par L’assistance Même
1971Sixty-Two Mesostics Re Merce Cunningham
1971WGBH-TV
1972Bird Cage
1972Cheap Imitation
1972Mureau (в сотрудничестве с David Tudor)
1973Etcetera
1973Excercise
1973Series re Morris Graves, on Morris Graves
1974Score
1974Forty-four Harmonies
1975Child of Tree
1975Etudes Australes
1975Lecture on the Weather
1976Apartment House 1776
1976Branches
1976Quartet IV
1976Quartets I—VIII
1976Renga
1976—1978Quartet
1976—1979Writing for the Second Time Through Finnegans Wake
1977Cheap Imitation
1977Forty-Nine Waltzes for the Five Boroughs
1977Inlets, for 3 players of water-filled conch shells
1977Telephones and Birds
1978Chorals
1978A Dip in the Lake: 10 Quicksteps, 61 Waltzes, and 56 Marches for Chicago and Vicinity, for indeterminate forces
1978Etudes Boreales I—IV
1978Etudes Boreales I—IV
1978Letter to Erik Satie
1978Some of «The Harmony of Maine» (Supply Belcher)
1978Sound Anonymously Received
1979Hymns and Variations
1979James Joyce, Marcel Duchamp, Erik Satie: An Alphabet
1979Laughtears, interview (Conversation between John Cage & Klaus Schöning on Roaratorio, 1979)
1979Paragraphs of Fresh Air, for a radio station with 11 sound sources
1979Roaratorio: An Irish Circus on Finnegan’s Wake
1979What You Say, on Jasper Johns
1979_, _ _ Circus on _, a means of translating a book into a performance without actors
1980Freeman Etudes Book I
1980Furniture Music Etcetera
1980Improvisations III, for four performers and six casettes of the same or similar music'
1980Litany for the Whale
1981Thirty Pieces for Five Orchestras
1982Dance Four Orchestras
1982Fifteen Domestic Minutes
1983ear for EAR (Antiphonies)
1983Improvisation IV («Fielding Sixes»)
1983Postcard From Heaven
1983-1985Ryoanji
1984HMCIEX («Here Comes Everybody Mix»)
1984Improvisation a + b
1984Music for…, any combination of 1-17 instrumental parts
1984Perpetual Tango
1984Souvenir
1984Thirty Pieces for String Quartet
1985ASLSP
1985A Collection of Rocks
1985Eight Whiskus
1985Eight Whiskus
1985First Meeting of the Satie Society
1985Mirakus2
1985Nowth upon Nacht
1985Selkus2
1985Seven2
1985Sonnekus2
1986But What About the Noise..
1986Etcetera 2/4 Orchestras
1986Haikai, for gamelan ensemble
1986Hymnkus, for chamber ensemble, accordion & voice
1986Rocks
1986Thirteen Harmonies
1987Europeras 1/2
1987One
1987Organ2/ASLSP
1987Two
1988101
1988Art is Either a Complaint or Do Something Else, on Jasper Johns
1988Essay, for computer generated tape
1988Five Stone Wind
1988Five, for any five voices or instruments
1988Seven, for flute, clarinet, percussion, piano, violin, viola & cello
1988Twenty-Three, for 13 violins, 5 violas & 5 cellos
1989Four Solos for Voice
1989Four
1989One2
1989Sculptures Musicales, for sounds lasting and leaving from different points
1989Swinging
1989Three
1989Two2
1990The Beatles 1962—1970 (обробки пісень The Beatles)
1990cComposed Improvisations No. 1
1990cComposed Improvisations No. 2
1990cComposed Improvisations No. 3
1990Europeras ¾
1990Four2
1990Fourteen
1990Freeman Etudes Books 3 & 4
1990One4
1990One5
1990One6
1990Scottish Circus, Musicircus based on Scottish traditional music
1991103
1991108
1991Eight
1991Five Hanau Silence («Project for Hanau Squatters»)
1991Five2
1991Five3
1991Five4, (посвящен памяти Stefan Wolpe)
1991Five5
1991Four3
1991Four4
1991Four5
1991Haikai
1991How to Improve the World (you will only make matters worse)
1991One9
1991One8
1991Six
1991Ten, for flute, oboe, clarinet, bassoon, trumpet, trombone, percussion, piano, 2 violins, viola & cello
1991Three2
1991Twenty-Eight, Twenty-Six and Twenty-Nine
1991Twenty-Eight
1991Twenty-Nine
1991Twenty-Six
1991Two3
1991Two4
1991Two5
1992Eighty
1992Fifty-Eight
1992Four6'
1992One10
1992One12
1992One13 (незакінчена)
1992Seventy-Four
1992Sixty-Eight
1992Thirteen
1992Two6

Цікавий факт

  • Оскільки Кейдж не вказав тривалість свого твору Organ²/ASLSP (As Slow As Possible, букв. «Якнайповільніше»), а початок його виконання припав на 639-ту річницю створення першого органу, виконання концерту триватиме стільки ж[25].

Примітки

  • Deutsche Nationalbibliothek Record #118518291 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  • https://www.zeit.de/online/2007/31/john-cage
  • RKDartists
  • https://www.latimes.com/entertainment/arts/culture/la-et-cm-john-cage-htmlstory.html
  • Ross, Alex (2011). Reszta jest hałasem: słuchając dwudziestego wieku. Alexander Laskowski (tłumaczenie). Państwowy Instytut Wydawniczy. ISBN 9788306032734.
  • Composer of the Week - Contemporary Sheet music. Edition Peters. Архів оригіналу за 21 серпня 2012. Процитовано 6 березня 2015.
  • Service, Tom. A guide to John Cage's music. the Guardian. Архів оригіналу за 11 січня 2015. Процитовано 3 березня 2015.
  • John Cage | biography — American composer. Encyclopedia Britannica. Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 4 березня 2015.
  • Krzysztof Kwiatkowski. John Cage - za i przeciw // Ruch Muzyczny. — 2012. — Вип. ROK LVI • NR 16/17 (5 липня).
  • а б в г д е ж и к л м н Nicholls, David (1 серпня 2002). The Cambridge Companion to John Cage. Cambridge University Press. ISBN 9780521789684. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
  • а б в г д е John Cage. An Autobiographical Statement. Архів оригіналу за 12 березня 2015. Процитовано 7 березня 2015.
  • а б в г д е ж и к л Paul van Emmerik; Herbert Henck, András Wilheim (2003—2015). 1912-1971. A John Cage Compendium (англ.) . Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 31 липня 2017.
  • «I left Paris and began both painting and writing music, first in Mallorca. The music I wrote was composed in some mathematical way I no longer recall. It didn't seem like music to me so that when I left Mallorca I left it behind to lighten the weight of my baggage»[12], при тому дослідники стверджують, що ці твори збереглися[13].
  • Showing remarkable initiative and self-motivation, he raised funds by organizing a series of lectures on modern art and music, which were delivered to Santa Monica housewives[11]:13
  • а б Hicks, Michael (1990). John Cage's Studies with Schoenberg. American Music. 8 (2): 125—140. doi:10.2307/3051946. ISSN 0734-4392. JSTOR 3051946. Архів оригіналу за 29 жовтня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
  • а б Sue (29 серпня 2013). Sugs Writer's Blog: Xenia Cage; the 31 Women number 20, her birthday is 28 August. Sugs Writer's Blog. Архів оригіналу за 20 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
  • Paul van Emmerik; Herbert Henck, András Wilheim (2003—2015). Music. A John Cage Compendium (англ.) . Архів оригіналу за 6 вересня 2011. Процитовано 12 квітня 2015.
  • а б в г д е ж и к л м н п Silverman, Kenneth (11 липня 2012). Begin Again: A Biography of John Cage. Northwestern University Press. ISBN 9780810128309. Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 12 червня 2015.
  • а б John Cage's genius an L.A. story. Los Angeles Times. ISSN 0458-3035. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
  • "I do love you but it will always be so that you need not be afraid", — писав Кейдж в одному з листів до Тюдора.[19]:93
  • Michael Rodman. John Cage | Biography & History. AllMusic. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 1 лютого 2016.
  • Zbigniew Skowron. Nowa muzyka Amerykańska. — Kraków : Musica Iagellonica, 1995.
  • Revill 1993, 143—149.
  • Найдовший у світі концерт триватиме 639 років(англ.)
  • Література

    • Андрей Горохов. Музпросвет. — Москва: Флюид, 2010. — С. 216-219 (Джон Кейдж)(рос.)
    • Е.Г. Григоренко. Джон Кейдж. Творчество. — К.: Музична Україна, 2012. — ISBN 978-966-8259-71-5(рос.)
    • В.Д. Конен. Пути американской музыки. — М.: Советский композитор, 1977. — С. 350-353, 387, 388.(рос.)
    • Louise Gray, "John Cage", in Rob Young (ed.), The Wire Primers: A Guide to Modern Music, London: Verso, 2009, pp. 159-164.(англ.)
    🔥 Top keywords: Файл:Pornhub-logo.svgГоловна сторінкаPorno for PyrosБрати КапрановиСпеціальна:ПошукUkr.netНові знанняЛіга чемпіонів УЄФАХ-69Файл:XVideos logo.svgСлобоженко Олександр ОлександровичPornhubЧернігівYouTubeУкраїнаЛунін Андрій ОлексійовичІскандер (ракетний комплекс)Шевченко Тарас ГригоровичATACMSДень працівників пожежної охорониВірастюк Василь ЯрославовичВікторія СпартцАлеппоFacebookГолос УкраїниКиївПетриченко Павло ВікторовичДуров Павло ВалерійовичСексФолаутТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиTelegramНаселення УкраїниГай Юлій ЦезарЛеся УкраїнкаОхлобистін Іван ІвановичOLXДруга світова війнаЗагоризонтний радіолокатор