Долинський район (Одеська область)

Утворений 7 березня 1923 як Валегоцулівський район з центром у Валегоцулівці у складі Балтської округи Одеської губернії з Олександрівської і Валегоцулівської волостей.^[1]

26 листопада 1924 Балтська округа розформована у зв'язку зі створенням АМСРР, район розформовано та розподілено між АМСРР та Одеською округою — частина району з дев'ятьма південними сільськими радами Святотроїцького району перейшла до Одеської округи.^[2] Три населених пункти перейшли до АМСРР.

11 лютого 1935 затверджений у складі АМСРР.^[3] До складу району включені: Валегоцулівська I, Валегоцулівська II, Валегоцулівська III, Мардарівська, Вел.-Кочурівська, Вел. Кіндратівська, Кирилівська, Шляхетнянська сільські ради Ананьївського району, і Гамбурівська, Федорівська та Новоселівська сільські ради Бірзульського району.

У 1936 Новоселівська сільська рада перейшла до складу Котовського району.^[4][5]

У серпні 1940 після утворення Молдавської РСР перейшов до Одеської області.

15 грудня 1945 перейменований на Долинський.^[6]

Ліквідований у листопаді 1957^[7] — сільські ради Долинська, Мардарівська та Петрівська відійшли до Ананьївського р-ну,
Качурівська, Федорівська (Федорівка) і Чапаєвська (Чапаєвка) — до Котовського р-ну.^[8]
15 січня 1958 року Петрівська сільська рада перейшла до Котовського району.^[9][10]

• 1939 — 21 898 (у т.ч. с. Валегоцулове 10 469)

• Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 376.

Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про Одеську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.