Дорога Гігантів

В епоху Палеоцену, 50 — 60 мільйонів років тому^[3], Антрім зазнавав значної вулканічної активності, коли дуже рідка розплавлена базальтова лава проступила через крейдові осади і сформувала широкі лавові плато. Коли лава вистигла, відбулося стиснення. Горизонтальне стиснення розірвало породу схоже на те, як це відбувається у шарі глини, що висихає, і тріщини рухалися вниз в міру вистигання породи; це утворило структури, схожі на стовпи, які також горизонтально розтріскались на «печиво». У багатьох випадках горизонтальне розтріскування мало наслідком опуклу нижню сторону «печива» та ввігнуту верхню сторону нижчого сегмента, які утворюють «суглоби» стовпів. Висота стовпів переважно визначається швидкістю вистигання лави з вулканічного виверження.^[4]Більшість колон формації гексагональні, хоча зустрічаються і чотирьох, п'яти, семи або восьмигранні. Найвищі мають висоту близько 12 м.

Дорога Гігантів є прикладом стовпчастої окремості, яка досить широко розповсюджена в світі на місцях вулканічних вивержень базальтової лави. Базальти колись були частиною великого вулканічного плато, яке мало назву Тулеанське плато^[en] і було розірвано при відкритті Атлантичного океану.^[5]. Частини плато також можна бачити у Шотландії, на острові Фарое тощо.

Деякі зі структур геологічної формації, після декількох мільйонів років вивітрювання, нагадують різні об'єкти, наприклад «Орган» і «Черевик Гіганта». Інші риси включають: багато червоних вивітрених низьких стовпів, відомих як «Очі Гіганта», створені зміщенням базальтових валунів; «Сходи пастуха»; «Стільники»; «Арфу Гіганта»; «Труби димоходу»; «Ворота Гіганта» та «Горб верблюда».

• 
  Червоні базальтові призми
• 
  "Черевик Гіганта"
• 
  Базальтові колони
• 
  "Труби димоходів"

Територія є прихистком для таких птахів як буревісник кочівний, баклан великий, баклан чубатий, коловодник звичайний, чистун, кайра і гагарка, а на дуже вивітрених скелях ростуть Asplenium marinum, конюшина польова, Scilla verna, морська костриця і орхідея язичок зелений.

За повідомленнями, у жовтні 2011 року на Дорозі Гігантів була виявлена колонія строматолітів — що незвично, оскільки строматоліти зазвичай знаходять у тепліших і солоніших водах.^[6]

У одній з оповідей мовиться про те, що Фінн Мак Кумал, вирішивши битися з жахливим однооким супротивником Голлом, щоб не замочити ноги, вбив в дно Ірландського моря ряд колон і таким чином побудував міст. Втомившись, він приліг відпочити. В цей час Голл сам перейшов по мосту до Ірландії, і з'явився до Фінна. Дружина Фінна, вказавши на сплячого чоловіка, збрехала, сказавши, що це її немовля-син. Крім того, вона пригостила Голла коржиками, усередині яких запекла плоскі залізні сковороди, і коли велетень почав ламати об них зуби, дала другий коржик, простий, немовляті-Фінну, який спокійно з'їв його. Уявивши, яким же гігантом виявиться батько цього немаленького «немовляти», Голл в жаху втік, по дорозі руйнуючи міст.

• Базальт

• Раскрыта тайна Дороги гигантов [Архівовано 4 червня 2009 у Wayback Machine.](рос.)

Це незавершена стаття з географії Великої Британії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.