Діана Дісней Міллер

Міллер була покровителем мистецтв, а також довічним класичним музичним ентузіастом та щедрим благодійником^[7].

Вона опублікувала серію з восьми п'єс для Saturday Evening Post в 1956 році під назвою «Мій тато, Волт Дісней», в співавторстві з Пітом Мартіном.^[8]. У 1957 році Діана опублікувала книгу «Історія Волта Діснея»^[9]. Після того, як її чоловік був знятий з посади виконавчого директора компанії Walt Disney Productions в 1984 році, Міллер почала обмежувати свою участь у компанії^[10]. В інтерв'ю Діані у 2005 році вона згадала, що вони з Шарон жили звичайним життям, оскільки обоє батьків були дуже дбайливими, турботливими та люблячими^[11].

Міллер зіграла важливу роль у просуванні Концертного залу Волта Діснея в центрі Лос-Анджелеса. Проект був ініційований подарунком від матері в 1988 році на суму 50 мільйонів доларів, але був зупинений на деякий час через переговори про витрати. Вона була затятим прихильником архітектора Френка Гері як свого дизайнера. Зал остаточно відкрився у 2004 році.

Присвятивши своє раннє життя вихованню сімох дітей, пізніше Міллер документувала життя та досягнення свого батька, який був предметом погано досліджених біографій та чуток. Вона також була стурбована тим, що його ім'я стало швидше фірмовим стилем, ніж посиланням на саму людину. У 2001 році Фонд Сім'ї Волта Діснея випустив документальний фільм «Людина за міфом» про життя Волта Діснея, в якому він дав інтерв'ю своїм колегам, одноліткам й родині. У 2009 році Діана стала співзасновником Сімейного музею Волта Діснея зі своїм сином Волтером Еліасом Діснеєм Міллером, продюсером фільму, а також Дісней був головою ради директорів Фонду сім'ї Волта Діснея під час її смерті, яка є неприбутковою організацією, яка володіє та управляє сімейним музеєм Волта Діснея, розташований у Presidio в Сан-Франциско^[12].

У 2015 році була вручена перша «Премія Діани Дісней Міллер за довічні досягнення» (англ. Diane Disney Miller Lifetime Achievement Award) на честь засновниці музею, щоб визнати тих, хто зробив видатний вплив у галузі мистецтва, освіти, залучення громад або технологічних досягнень^[13].

Лауреати

• 2015 рік — Річард Шерман^[14]
• 2016 рік — Марті Скляр^[15]
• 2017 рік — Джон Лассетер^[16]

Діана Діснея Міллер народилася в Лос-Анджелесі 18 грудня 1933 року. Навчалася в гімназії Лос-Феліза, перш ніж перейти до Immaculate Heart High School (Лос-Анджелес) для молодшої школи та середньої школи^[17]. Вона продовжувала вивчати англійську мову в Університеті Південної Каліфорнії^[18].

Коли їй було 20 років, Діана познайомилася з 21-річним студентом Університету Південної Каліфорнії Роном Міллером, членом футбольної команди USC Trojans, на побаченні наосліп після гри Каліфорнійського університету в USC. Вони одружилися на невеликій церковній церемонії в Санта-Барбарі 9 травня 1954 року^[19]. Загалом у Діани й Рона було кілька дітей, яких вони пережили: Tamara Scheer, Patrick D., Jennifer Miller-Goff, Christopher D., Walter Elias, Joanna. Потім Рональд служив у армії, грав у професійний футбол, перш ніж Волт переконав його працювати в студії Волта Діснея й піднявся від режисури та виробництва до президента й генерального директора того, що тепер є компанією Волта Діснея. У 1988 році Ліліан Дісней, її мати, оголосила про плани внести 50 мільйонів доларів на Концертний зал в центрі Лос-Анджелеса, який Діана пізніше буде підтримувати протягом усього життя. Понад 70 архітектурних фірм подали пропозиції головному директору Френку Гері. До 1996 року проект був майже мертвим, але Діана переконала Гері рухатися вперед, оскільки він зіткнувся з проблемами з поганим управлінням та розбіжностями у дизайні, а чиновники округу Лос-Анджелеса хотіли його скасувати. Передбачалося, що до 1997 року він коштуватиме 10 мільйонів доларів. Діана домовилася з фондом сім'ї Волта Діснея внести близько 25 мільйонів доларів, щоб зберегти Гері в управлінні, й зал, нарешті, відкрився у 2003 році, вартістю 247 мільйонів доларів. Хоча Ліліан Дісней так і не побачила там концерту (вона померла в 1997 році), Діана продовжувала його підтримувати^[20].

Протягом цього часу Діана подорожувала до долини Напа зі своєю матір'ю Ліліан, щоб відвідати кілька виноробних підприємств. Поїздка надихнула Міллер на створення виноградника з можливістю виноробні.

З вирослими дітьми Рон покинув компанію та розважальну індустрію в 1984 році, і разом з Діаною продовжував розвивати відомий виноробний завод Silverado у Напі, який став їхнім будинком. У 1976 році сім'я придбала велику нерухомість вздовж траси Сільверадо в районі Стаг-Спейп. Вони посадили Каберне Совіньйон й Шардоне та почали виробляти вино в 1981 році^[21]. Вони розширили винний завод, використовуючи виноград власного вирощування, а Діана допомогла створити будинок та сімейну атмосферу, а не просто бізнес.

У пари було семеро дітей: Крістофер (нар. 1954), Джоанна (нар. 1956), Тамара (нар. 1957), Дженніфер (пізніше Міллер-Гофф; нар. 1960), Волтер (нар. 1961), Рональд (нар. 1963) та Патрік (нар. 1967).

Діана Дісней Міллер померла 19 листопада 2013 року, у віці 79 років від ускладнення після падіння. Похована на лісовій галявині Меморіального парку Глендейл, де також знаходиться прах її батька^[22]. У неї залишилося семеро дітей, тринадцять онуків і правнучка.

Фільм «Порятунок містера Бенкса» присвячений її пам'яті (Дісней Міллер помер незадовго до того, як його відкрили театрально)^[23].

Рон та Діана Дісней Міллер отримали особливу подяку в «Думками навиворіт» (2015)^[24].

Список знаменитостей, які володіють виноробнями та виноградниками