Екскурсія

Витоки екскурсійної справи як організація пізнавальних, розважальних та відпочинкових подорожей можна виявити ще в античному світі. В українських землях значну роль відігравав релігійний туризм - прочанство. Втім справжнього поширення екскурсії набули у ХІХ столітті, особливо з розвитком транспорту.

Зокрема, у Києві керівництво Печерської гімназії організовувало для гімназистів т. зв. військові прогулянки вулицями міста, до Вишгорода і Межигір'я. З 1893 учні здійснювали навчаль­но-виховні мандрівки залізницею до Криму, на Урал, Кавказ і Поволжя, до Москви, Нижнього Новгорода та інших великих міст.^[1]

В радянський час екскурсійна робота була помітною галуззю ідейного та патріотичного виховання.

1 квітня 1966 року в складі Київської турбази було створено Київське бюро подорожей та екскурсій, яке у 1980-ті роки стало одним з кращих в СРСР. Особливого розквіту воно досягло в зв'язку з бучним святкуванням 1500-ліття Києва. Там працювали Л. Н. Рахліна, А. Т. Халепо та ряд інших видатних києвознавців. За спогадами, В. Г. Киркевича, спершу воно базувалося за адресою вул. Енгельса, 6, потім на Софійській площі, де нині готель Хайят, а зрештою в чудовому будинку зі шпилем біля Золотих воріт.

Видатними турисько-екскурсійними центрами України є також Львів, Кам'янець-Подільський, Одеса, Крим і величезна кількість великих і малих атракцій.

За змістом:^[2]

1. Оглядова екскурсія, як правило, багатотемна, з використанням історичного та сучасного матеріалу. Будується на демонстрації різноманітних об'єктів — пам'яток історії та культури, будівель та споруд, природних об'єктів, місць знаменитих подій, елементів благоустрою міста, промислових та сільськогосподарських виробництв тощо. В оглядових екскурсіях події висвітлюються широко планово. Що дає загальне уявлення про місто, край, область, державу в цілому.
2. Тематичні екскурсії діляться на історичні (історико-краєзнавчі), археологічні, етнографічні, воєнно-історичні, історико-біографічні, екскурсії до історичних музеїв, промислові, природничі та екологічні, мистецтвознавчі, літературні, архітектурно-містобудівні.
3. Навчальні екскурсії розглядаються як форма навчальної роботи для різноманітних груп екскурсантів (екскурсія-консультація, екскурсія-демонстрування, екскурсія-урок, наукова екскурсія для спеціальної аудиторії).

За складом та кількістю учасників поділяються на індивідуальні, колективні, для місцевого населення, туристичні, дорослих та школярів, з урахуванням особливостей сприйняття^[2].

За місцем проведення: міські, заміські, виробничі, музейні, комплексні^[2].

За способом пересування: пішохідні, транспортні, що складаються з двох частин: аналіз екскурсійних об'єктів на зупинках та розповідь матеріалу в дорозі, що пов'язаний з об'єктами дослідження^[2].

За формою проведення: екскурсія-масовка, екскурсія-прогулянка, екскурсія-лекція(більше розказується ніж показується), екскурсія-концерт, екскурсія-постанова^[2].

За тривалістю.

На практиці ж поділ екскурсій на чітко розділені групи має умовний характер.

• Віртуальна екскурсія

• (рос.) SPRAGA.info 55 років Київському бюро подорожей та екскурсій.
• (рос.) Tripster.ru [Архівовано 2 липня 2015 у Wayback Machine.] — спільнота мандрівників, сприяння подорожам, екскурсії від місцевих.

Це незавершена стаття про культуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.