Жамбильська область
Жамби́льська о́бласть (колишня Джамбульська область; каз. Жамбыл облысы, рос. Жамбылская область) — адміністративна одиниця Казахстану, адміністративний центр — місто Тараз (колишній Джамбул, Жамбил).
Жамбильська область | |||
---|---|---|---|
каз. Жамбыл облысы | |||
| |||
Країна: Казахстан | |||
Основні дані | |||
Утворена: | 14 жовтня 1939 року | ||
Населення (2009[1]): | 1022129 осіб | ||
Площа: | 144275 км² | ||
Густота населення: | 7,09 осіб/км² | ||
Телефонний код: | 7-726 | ||
Поштові індекси: | 080000 | ||
Населені пункти та округи | |||
Адміністративний центр: | місто Тараз | ||
Кількість районів: | 10 | ||
Кількість сільських округів: | 149 | ||
Кількість міських адміністрацій: | 4 | ||
Міських населених пунктів: | 4 | ||
Сільських населених пунктів: | 371 | ||
Влада | |||
Вебсторінка: | http://www.zhambyl.kz/ | ||
Голова області: | Бозимбаєв Канат Алдабергенули |
Розташована область на півдні Казахстану. На півдні має державний кордон з Киргизстаном. Площа області становить 144,3 тис. км².
Історія
Утворена 14 жовтня 1939 року із частини Південно-Казахстанської області. З 4 травня 1993 року стару назву Джамбульська область змінено на сучасну. Область названа на честь міста Джамбул (сучасний Тараз), яке в свою чергу було назване на честь казахського поета Джамбула Джабаєва (Жамбил Жабаєв). Хоча місто Джамбул і перейменували на Тараз, назву області залишили.
2 вересня 2019 року до складу області була включена територія площею 10,92 км² зі складу Алматинської області[2].
Адміністративний поділ
Область поділена на 10 районів та 1 міську адміністрацію:
№ | Район | Площа, км² | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) | Населення, осіб (2021) | Центр | К-ть АО | К-ть НП |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Байзацький район | 4500 | 82784 | Сарикемер | 17 | 42 | |||
2 | Жамбильський район | 4300 | 73591 | Асса | 16 | 40 | |||
3 | Жуалинський район | 4200 | 51260 | імені Бауиржана Момишули | 15 | 52 | |||
4 | Кордайський район | 8984 | 124684 | Кордай | 19 | 41 | |||
5 | Меркенський район | 7100 | 76753 | Мерке | 14 | 44 | |||
6 | Мойинкумський район | 50400 | 31130 | Мойинкум | 13 | 24 | |||
7 | Сарисуський район | 31300 | 41105 | Жанатас | 10 | 25 | |||
8 | Таласький район | 12200 | 50537 | Каратау | 14 | 24 | |||
9 | Турара Рискулова район | 9100 | 47824 | Кулан | 15 | 43 | |||
10 | Шуський район | 12000 | 94669 | Толе-бі | 19 | 35 | |||
11 | Таразька м.а. | - | 331925 | Тараз | - | 1 |
Найбільші населені пункти
Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:
№ | Населений пункт | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) |
---|---|---|---|
1 | Тараз | 335 154 | 331 925 |
2 | Шу | 34 999 | 36 531 |
3 | Кордай | 24 854 | 27 443 |
4 | Каратау | 28 281 | 26 639 |
5 | Сарикемер | 15 563 | 24 314 |
6 | Жанатас | 25 927 | 20 731 |
7 | Толе-бі | 17 860 | 19 000 |
8 | Кулан | 12 294 | 15 380 |
9 | Сортобе | 10 758 | 14 646 |
10 | Масанчі | 8 926 | 13 606 |
11 | Мерке | 12 882 | 13 467 |
12 | імені Бауиржана Момишули | 11 687 | 12 491 |
13 | Лугове | 9 876 | 10 242 |
Населення
Національний склад
Населення Жамбильської області — поліетнічне. Станом на 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи — 69,2 %, інші — 30,8 %:
- казахи — 722627 осіб (69,23 %)
- росіяни — 141829 осіб (13,59 %)
- дунгани — 42404 особи (4,06 %)
- турки — 29354 особи (2,81 %)
- узбеки — 24986 осіб (2,39 %)
- курди — 13220 осіб (1,27 %)
- корейці — 12452 особи (1,19 %)
- азербайджанці — 12185 осіб (1,17 %)
- татари — 10651 особа (1,02 %)
- киргизи — 7752 особи (0,74 %)
- німці — 6695 осіб (0,64 %)
- українці — 3888 осіб (0,37 %)
- уйгури — 2783 особи (0,27 %)
- чеченці — 2548 осіб (0,24 %)
- греки — 1637 осіб (0,16 %)
- білоруси — 870 осіб (0,08 %)
- інші народи — 7962 особи (0,76 %)
Динаміка чисельності
Роки | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
---|---|---|---|---|---|---|
Населення | 980 072 | ▲985 552 | ▲992 089 | ▲1 001 094 | ▲1 009 210 | ▲1 018 845 |
Роки | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 |
Населення | ▲1 020 791 | ▲1 034 624 | ▲1 046 497 | ▲1 055 976 | ▲1 070 239 |
Господарство
Область промислово-аграрна. Частка промисловості у складі валового продукту області становить 23,8 %, на сільське господарство припадає 20,2 %.
Область багата на корисні копалини. Тут зосереджено 71,9 % балансових запасів фосфоритів республіки, 68 % плавикового шпату, 8,8 % золота, 3 % міді та 0,7 % урану. Область багата кольоровими металами, баритом, вугіллям, облицювальним і технічним камінням, будівельними матеріалами. У межах Шу-Сарисуської западини розвідано декілька родовищ природного газу. Запаси харчової і технічної солі становлять 10 млн тонн.
Природа
Флора і фауна області дуже різноманітна. Рослинний світ області налічує більш ніж 3 тис. видів. Загальна площа мисливських угідь становить 13,9 тис. га, в яких мешкає понад 40 видів тварин.
Рибогосподарський фонд, що займає площу 27,8 тис. га, складається з 81 водоймища, з яких 59 водоймищ придатні до рибогосподарської діяльності. З великих водосховищ варто зазначити Тасоткельське і Терс-Ашибулацьке. Найпоширенішими промисловими видами риб є товстолоб, білий амур, короп звичайний, судак звичайний, лящ звичайний, краль та вобла.
На території області функціонують 3 заповідники:
- Державний природний заповідник «Урочище „Бериккара“» — комплексний заповідник, займає площу 17,5 тис. га, де можна зустріти більш ніж 50 видів особливо рідкісних деревинно-чагарникових і трав'янистих рослин, занесених до Червоної книги, а з тварин — архара, індійського їжатця, райську мухоловку;
- Державний природний заповідник «Урочище „Каракунуз“» — ботанічний заповідник, загальною площею 3,07 тис. га, розташований на західних відрогах Заілійського Алатау. Плодові насадження яблунь, вишень, аличі, винограду змінюються ділянками кленового лісу, білої акації, шовковиці, волоського горіха;
- Андасайський державний природний заказник — зоологічний заказник, загальною площею 1 млн га, розташований по правому березі річки Шу. У рослинному покриві переважають ковила, типчак, біюргун, рідкісні ефемери, саксаул чорний, зарості чагарникових верб. Тваринний світ представлений архарами, куланами, гераньами, сарнами азійськими, кабанами, зайцями.
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жамбильська область |
- Офіційний сайт акимату Жамбилської області [Архівовано 7 вересня 2008 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.)
- Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Населення [Архівовано 18 вересня 2012 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.), (англ.)
- Карта області на Рубриконі [Архівовано 24 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Погода у Жамбилській області. Казахстан [Архівовано 18 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Казахстан. Жамбилська область [Архівовано 14 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |