Загрожені мови

Згідно з даними найбільшого в світі каталогу мов Ethnologue, станом на 2022 рік на Землі налічується 7151 мова, що належить до 142 мовних сімей^[2]. Водночас, сорока найпоширенішими мовами послуговується близько 2/3 населення Землі. Приблизно половина мов світу налічує 10 тис., а 1/4 — менше 1000. На 96 % всіх мов говорять лише 3 % населення світу. В середньому це становить 30 тис. осіб на мову (якщо виключити 4 % поширених мов). На сьогодні налічується близько 360 мов, кожною з яких говорить менше 50 осіб^[3].

Дж. Фішман визначає вісім ступенів загроженості мови залежно від її використання:

• в освіті, роботі, засобах масової інформації, та на вищих рівнях суспільства, навіть на державному;
• на нижчих рівнях (у місцевих медіа та в урядових установах);
• у місцевій трудовій діяльності, представники вищих і нижчих рівнів суспільства послуговуються нею при контакті;
• у школах, але простежується залежність (більша або менша) від іншої мови;
• в освіті, але в неформальних обставинах;
• у сім'ях як данину традиції;
• старшими поколіннями, що втратили репродуктивну функцію;
• кількома представниками старшої спільноти, які знають або пам'ятають мову^[4].

З певними модифікаціями шкалу Дж. Фішмана використовує ЮНЕСКО в «Атласі мов світу, що перебувають під загрозою». За цією класифікацією всі мови світу поділяються на шість категорій, чотири з яких включають мови з різним ступенем загроженості:

• безпечні (англ. safe);
• вразливі (англ. vulnerable);
• виразно загрожені (англ. definitely endangered);
• небезпечно загрожені (англ. severaly endangered);
• критично загрожені (англ. critically endangered);
• вимерлі (англ. extinct)^[5].

19 лютого 2009 року побачив світ «Атлас загрожених мов світу» у новій редакції. Попередня редакція 2001 року вже не відображає дійсного стану справ. Так, у старій редакції з 6900 загрожених мов називалися 900, а в 2009 році ця цифра зросла майже втричі. Тепер у статус мертвих мов можуть перейти понад третина живих мов планети. Наприклад, еякська мова стала мертвою зі смертю останнього її носія — Мері Сміт Джонс (Аляска). Ще 199-тьма мовами планети розмовляють менше двох тисяч осіб. Прикладом загроженої мови є ленгілу, яку знають лише 4 мешканці Індонезії.

Збереження всіх, навіть малопоширених мов, дуже важливе як з точки зору збереження культурного розмаїття людства, так і з наукової — багато загрожених мов ще погано описані лінгвістами (іноді навіть майже не описані) і становлять великий інтерес для порівняльно-історичного мовознавства, етнографії, етнології, культурної антропології.

Прикладом такої мови є вимерла, але відроджувана, еякська мова — дослідження її фонетики лінгвістом Майклом Крауссом призвело до відкриття гіпотетичної мовної сім'ї на-дене.

21 червня 2012 року компанія Google Inc. повідомила про проєкт з порятунку загрожених мов (Endangered Languages Project)^[6]. Сутність проєкту полягає в створенні сайту, на якому централізовано подана інформація про мови, що перебувають на межі зникнення. Всього в базі даних сайту представлено 3461 мову. Географічне розташування носіїв мови можна подивитися на спеціальній інтерактивній мапі. Серед загрожених мов проєкту подані поширені в Україні кримськотатарська, кримчацька та урумська мови.

• Ahlers, Jocelyn C. (September 2012). Special issue: gender and endangered languages. Gender and Language. Equinox. 6 (2).
• Abley, Mark (2003). Spoken Here: Travels Among Threatened Languages. London: Heinemann.
• Crystal, David (2000). Language Death. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0521012713.
• Evans, Nicholas (2001). The Last Speaker is Dead – Long Live the Last Speaker!. У Newman, Paul; Ratliff, Martha (ред.). Linguistic Field Work. Cambridge: Cambridge University Press. с. 250–281..
• Hale, Kenneth; Krauss, Michael; Watahomigie, Lucille J.; Yamamoto, Akira Y.; Craig, Colette; Jeanne, LaVerne M. et al. 1992. Endangered Languages. Language, 68 (1), 1–42.
• Harrison, K. David. 2007. When Languages Die: The Extinction of the World's Languages and the Erosion of Human Knowledge. New York and London: Oxford University Press. ISBN 0-19-518192-1.
• McConvell, Patrick; Thieberger, Nicholas (2006). Keeping Track of Language Endangerment in Australia. У Cunningham, Denis; Ingram, David; Sumbuk, Kenneth (ред.). Language Diversity in the Pacific: Endangerment and Survival. Clevedon, UK: Multilingual Matters. с. 54–84. ISBN 1853598674.
• McConvell, Patrick and Thieberger, Nicholas. 2001. State of Indigenous Languages in Australia — 2001 (PDF), Australia State of the Environment Second Technical Paper Series (Natural and Cultural Heritage), Department of the Environment and Heritage, Canberra.
• Nettle, Daniel and Romaine, Suzanne. 2000. Vanishing Voices: The Extinction of the World's Languages. Oxford: Oxford University Press.
• Skutnabb-Kangas, Tove (2000). Linguistic Genocide in Education or Worldwide Diversity and Human Rights?. Mahwah, New Jersey: Lawrence Erlbaum Associates. ISBN 0-8058-3468-0.
• Zuckermann, Ghil'ad and Walsh, Michael. 2011. 'Stop, Revive, Survive: Lessons from the Hebrew Revival Applicable to the Reclamation, Maintenance and Empowerment of Aboriginal Languages and Cultures', Australian Journal of Linguistics Vol. 31, No. 1, pp. 111–127.
• Austin, Peter K; Sallabank, Julia, ред. (2011). Cambridge Handbook of Endangered Languages. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-88215-6.
• Fishman, Joshua. 1991. Reversing Language Shift. Clevendon: Multilingual Matters.
• Ehala, Martin. 2009. An Evaluation Matrix for Ethnolinguistic Vitality. In Susanna Pertot, Tom Priestly & Colin Williams (eds.), Rights, Promotion and Integration Issues for Minority Languages in Europe, 123—137. Houndmills: PalgraveMacmillan.
• Landweer, M. Lynne. 2011. Methods of Language Endangerment Research: a Perspective from Melanesia. International Journal of the Sociology of Language 212: 153—178.
• Lewis, M. Paul & Gary F. Simons. 2010. Assessing Endangerment: Expanding Fishman's GIDS. Revue Roumaine de linguistique 55(2). 103—120. Online version of the article.
• Hinton, Leanne and Ken Hale (eds.) 2001. The Green Book of Language Revitalization in Practice. San Diego, CA: Academic Press.
• Gippert, Jost; Himmelmann, Nikolaus P. and Mosel, Ulrike (eds.) 2006. Essentials of Language Documentation (Trends in Linguistics: Studies and Monographs 178). Berlin: Walter de Gruyter.
• Fishman, Joshua. 2001a. Can Threatened Languages be Saved? Reversing Language Shift, Revisited: A 21st Century Perspective. Clevedon: Multilingual Matters.
• Dorian, Nancy. 1981. Language Death: The Life Cycle of a Scottish Gaelic Dialect. Philadelphia, PA: University of Pennsylvania Press.
• Campbell, Lyle and Muntzel, Martha C.. 1989. The Structural Consequences of Language Death. In Dorian, Nancy C. (ed.), Investigating Obsolescence: Studies in Language Contraction and Death, 181–96. Cambridge University Press.
• Boas, Franz. 1911. Introduction. In Boas, Franz (ed.) Handbook of American Indian Languages Part I (Smithsonian Institution Bureau of American Ethnology Bulletin 40), 1–83. Washington, DC: Government Printing Office.
• Austin, Peter K. (ed.). 2009. One Thousand Languages: Living, Endangered, and Lost. London: Thames and Hudson and Berkeley, CA: University of California Press.
• "One Thousand Languages: Living, Endangered and Lost, " edited by Peter K. Austin. University of California Press (2008) http://www.economist.com/node/12483451
• Whalen, D. H., & Simons, G. F. (2012). Endangered language families. Language, 88(1), 155—173.
• Селігей П. О. Глобалізація і проблеми збереження мовного розмаїття // Мовознавство. — 2022. — № 4. — С. 3–21