Зимнягін Василь Кузьмич

Василь Кузьмич Зимнягін
Народився	1 січня 1913; Мильдево, Melenkovsky Uyezdd, Владимирська губернія, Російська імперія
Помер	5 січня 1945 (32 роки); Тукумський район, Латвія
Громадянство	СССР
Діяльність	Військовий
Учасник	німецько-радянська війна
	; ; ;

Василь Кузьмич Зимнягін (1 січня 1913 - 5 січня 1945) - капітан Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу (1945).

Біографія

Народився 1 січня 1913 року в селі Мільдево (нині – Меленківський район Володимирської області). Після закінчення чотирьох класів працював на лісопункті.

У червні 1941 року Зимнягін був призваний на службу до Робітничо-селянської Червоної Армії. Закінчив військово-політичне училище. З серпня 1942 - на фронтах Великої Вітчизняної війни. До січня 1945 року капітан Василь Зимнягін командував батареєю 1186-го винищувально-протитанкового артилерійського полку 1-ї ударної армії 2-го Прибалтійського фронту . Відзначився під час боїв на території Латвійської РСР.

5 січня 1945 року Зимнягіна було атаковано 12 німецькими танками біля населеного пункту Пієнава Тукумського району. Бійці підбили 4 з них, але й самі втратили 2 гармати. У бою Зимнягін отримав тяжке поранення, кинувся з гранатою до танків супротивника, але був убитий. Похований на військовому цвинтарі у селищі Джуксті Тукумського краю^[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року капітан Василь Зимнягін посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Був також нагороджений орденами Леніна та Вітчизняної війни 1-го ступеня, медаллю.

Література

Зимнягін Василь Кузьмич. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Джерела

[1]