Златки
Златки | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Овалісія найзагадковіша (Ovalisia mirifica (Mulsant, 1855)) | ||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Зла́тки (лат. Buprestidae Latreille, 1802) — Родина ряду твердокрилих або жуків, що належить до комах з повним перетворенням (голометаболія) і у життєвому циклі проходять стадії яйця, личинки, лялечки та імаго.
У світовій фауні налічується понад 15 000 видів, які розповсюджені на всіх континентах і островах, крім арктичної та антарктичної областей. Найбільша чисельність і видова різноманітність златок спостерігається в країнах з тропічним і субтропічним кліматом, де зосереджено близько 80 % відомих на цей час видів. Для Західної України відомо 104 види златок з 25 родів[1].
У філогенетичному відношенні златки споріднені з коваликами (Родина Elateridae). Вік найдревніших представників златок нараховує близько 150 млн років.
Златки відіграють важливу роль в природних і антропогенних біоценозах, що обумовлено їхніми біологічними особливостями. Більшість златок Західної України належить до групи ксилофагів і є потенційними шкідниками лісового господарства. Значна кількість видів завдає шкоди сільськогосподарським культурам. Життєвий цикл цих комах вивчав та розробляв засоби захисту від них врожаю український ентомолог С.О. Мокржецький.Надкрила деяких златок знаходять використання у декоративно-ужитковому мистецтві.
Систематика
- Agrilus biguttatus, Agrilinae
- Eurythyrea austriaca, Buprestinae
- Temognatha attenuata, Австралія
- Capnodis cariosa, Chrysochroinae
- Julodis ehrenbergii, Julodinae
- Acmaeodera, Polycestinae
- Chalcophora mariana, Україна
Примітки
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (січень 2014) |
Це незавершена стаття про жуків. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |