Зів
Перешийок зіва, іноді просто зів (лат. isthmus faucium) — задній, звужений відділ ротової порожнини, через який вона сполучається з глоткою. Зверху обмежений краєм м'якого піднебіння, з боків — піднебінно-глотковою (arcus palatopharyngeus) і піднебінно-язиковою (arcus palatoglossus) дужками, знизу — верхньою поверхнею кореня язика.
| Зів | |
|---|---|
 Вигляд зіва через ротову порожнину. Щоки розрізані поперечно, язик витягнутий вперед. | |
 Глотка | |
| Деталі | |
| Ідентифікатори | |
| Латина | Isthmus faucium |
| TA98 | A05.2.01.002 |
| TA2 | 2846 |
| FMA | 55006 |
| Анатомічна термінологія | |
Стінки зіва, частіше просто зів (fauces) — піднебінно-глоткова і піднебінно-язикова дужки, що обмежують отвір зіва (перешийка). Вони утворені піднебінно-глотковим і піднебінно-язиковим м'язами відповідно й покриті слизовою оболонкою. Між дужками розташовані піднебінні мигдалики.
У тварин трапляється запалення зіва — фауцит (faucitis). Як правило, він виникає внаслідок ускладнень гінгівіту, але може розвинутися і самостійно.
Примітки
Джерела
- Зев // Малая медицинская энциклопедия. — М. : Медицинская энциклопедия, 1991—96. (рос.)
- Зев // Первая медицинская помощь. — М. : Большая Российская Энциклопедия, 1994. (рос.)
- Зев // Энциклопедический словарь медицинских терминов. — М. : Советская энциклопедия, 1982—1984. (рос.)
- Перешеек зева // Малая медицинская энциклопедия. — М. : Медицинская энциклопедия. (рос.)
- Перешеек зева // Малая медицинская энциклопедия. — М. : Большая Российская Энциклопедия, 1994. (рос.)
- Перешеек зева // Малая медицинская энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1982—1984. (рос.)
