Йоахаз

Йоаха́з (івр. יְהוֹאָחָז‎ той, якого зміцнює Бог, † 801^[1][2] або 798 до н. е.^[3]) — цар Ізраїлю, син і наступник Єгу, що правив Самарією 17 років (Біблія: 4Цар 13: 1). Час його правління визначають як 815—801 до н. е.^[4], 814—798 до н. е.^[5], або 817—801 до н. е.^[2]. Як покарання за своє ідолопоклонство він зазнав нападу Газаїла і Венадада, царів сирійських, що з усієї його величезної армії залишилося тільки 50 вершників, 10 колісниць і 10 000 воїнів. Його спадкоємець — Йоас, відібрав у сирійців втрачені батькові землі. (4Цар 13:25).

Йоахаз івр. יהואחז‏‎‎‎‏‎‎‎‎
11-й Цар Ізраїлю
815 — 801 до н. е.
Попередник:	Єгу
Спадкоємець:	Йоас
Народження:	9 століття до н. е.
Смерть:	801 до н. е.(-801)
Країна:	Ізраїльське царство
Батько:	Єгу
Діти:	Йоас