Йосіда Сіґеру
Йо́шіда Шіґе́ру (яп. 吉田茂, よしだしげる, 22 вересня 1878 — 20 жовтня 1967) — японський політичний і державний діяч, дипломат. Випускник юридичного факультету Токійського імперського університету.
Йосіда Сіґеру | |
---|---|
яп. 吉田茂 | |
Народився | 22 вересня 1878[1][2][3] Суруґадайd, Район Чійода, Токіо, Японія |
Помер | 20 жовтня 1967[1][2][…] (89 років) Оїсо (Канаґава) |
Поховання | Aoyama Cemeteryd і Kuboyama Cemeteryd |
Країна | Японія |
Діяльність | політик, дипломат |
Alma mater | Токійський імператорський університет[d], Kōyo Jukud, Nihon Gakuen middle and high schoold, Tokyo University of Commerced, Seisoku Academyd, Keio Gijukud, Tokio School of Physicsd, Gakushuin Universityd і Gakushuin High Schoold |
Науковий ступінь | докторський ступінь[4] |
Знання мов | японська[5] |
Роки активності | з 1946 |
Посада | прем'єр-міністр Японії (1946—1947, 1948—1954) міністр добробуту (1940) демобілізаційний міністр (1946) міністр закордонних справ (1945—1947, 1948—1952) |
Партія | Ліберально-демократична партія Японії, Liberal Partyd, Democratic Liberal Partyd і Liberal Party (Japan, 1950)d |
Конфесія | католицтво |
Батько | Takeuchi Tsunad |
Родичі | Kenzō Yoshidad, Takakichi Asōd і Makino Nobuakid |
Брати, сестри | Takeuchi Meitarōd |
У шлюбі з | Yukiko Yoshidad і Kiyo Yoshidad |
Діти | Ken'ichi Yoshidad і Kazuko Asōd |
Автограф | |
Нагороди | |
|
45-й, 48-й, 49-й, 50-й і 51-й прем'єр-міністр Японії (22 травня 1946 — 24 травня 1947, 15 жовтня 1948 — 10 грудня 1954).
5-й міністр добробуту (16 січня — 22 липня 1940), 2-й голова першого і другого демобілізаційного міністерства (22 травня — 15 червня 1946). 73-й, 74-й, 75-й, 78-й і 79-й міністр закордонних справ (1945 — 1947, 1948 — 1952). 2-й голова Японської ліберальної партії (1946 — 1948), 1-й голова Демократично-ліберальної (1948 — 1950) і Ліберальної партії Японії (1950 — 1954). Депутат Палати представників японського Парламенту 7 скликань від префектури Коті.
Ректор приватних університетів Коґакукан і Нішьоґакушя. Очолював країну протягом 7 років важкого перехідного періоду: від іноземної окупації після Другої світової війни до відновлення японської незалежності. Заклав основи політичної системи повоєнної Японії. За свій зовнішній вигляд, любов до сигар та якості лідера отримав прізвисько «японський Черчилль».
Джерела та література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
- Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — ISBN 966-06-0459-9
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йосіда Сіґеру |
- (яп.) Документи Йошіди Шіґеру // Національна парламентська бібліотека Японії
- (яп.) Йошіда Шіґеру // Офіційна сторінка адміністрації Прем'єр-міністра Японії [Архівовано 20 червня 2018 у Wayback Machine.]
- (яп.) Йошіда Шіґеру // Офіційна сторінка Міністерства закордонних справ Японії [Архівовано 13 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Японію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |