Каракуми

Каракуми (туркм. Garagum) — піщана пустеля в Середній Азії в межах Туркменістану. Площа близько 350 тис. км², або 70 % терену Туркменістану. Поверхня — горбиста рівнина з глинистими ділянками — такирами та шорами. Є родовища сірки, природного газу, нафти. У складі пустелі розрізняють Заунгузькі Каракуми, Центральні Каракуми, Низовинні Каракуми і Південно-Східні Каракуми.

Каракуми
Країна	Туркменістан[1],  Російська імперія і  СРСР
Каракуми у Вікісховищі

Каракумами течуть річки Мургаб й Теджен з гір Гіндукуш, які розбираються на зрошення. Невеликі річки, що стікають з гір у пустелю, влітку переважно пересихають, і тільки одна велика річка тече окраїною Каракумів — Амудар'я^[2]. У пустелі є озера, у яких часто від літньої спеки вся вода випаровується і на дні виступає шар солі, схожий на сніг^[2].

Пустелею прямує найбільший у світі іригаційний канал — Каракумський.

На терені пустелі знаходиться газовий кратер Дерваза.

Рослин ще менше, ніж у сухих степах: полин, верблюжа колючка, на засолених ґрунтах — солянки; з дерев — саксаул; на зрошувальних ґрунтах отримують великі врожаї бавовнику, рису, винограду, персиків, абрикос, динь^[2]. На великих площах пустелі майже немає рослинності — у таких пісках вітер утворює горби-бархани у формі підкови або серпа, які весь час пересуваються від безупинного пересипання піску вітром, і засипають усе на своєму шляху: поля, сади, будівлі^[2]. У пустелі багато ящірок, гадюк і черепах; з великих тварин: дикі осли — кулани і антилопи — джейрани. У вивчення ентомофауни цієї пустелі значний внесок зробив І. К. Лопатін. Жителі Каракумів займаються скотарством, розводячи овець, верблюдів і коней^[2].