Собор святої Покрови (Кам'янець-Подільський)

собор у Кам'янці-Подільському

Собор святої Покрови — православний собор ПЦУ, побудований у неовізантійському стилі, розташований в Кам'янці-Подільському. Зруйнований під час правління радянської влади, відновлений в часи Незалежної України. До 2023 року належав УПЦ (МП), був освячений на честь Олександра Невського і служив кафедральним собором Кам'янець-Подільськиої єпархії.

Собор святої Покрови
48°40′43″ пн. ш. 26°34′55″ сх. д. / 48.67876400002777615° пн. ш. 26.58208900002777852° сх. д. / 48.67876400002777615; 26.58208900002777852 26°34′55″ сх. д. / 48.67876400002777615° пн. ш. 26.58208900002777852° сх. д. / 48.67876400002777615; 26.58208900002777852
Тип споруди собор
Розташування  УкраїнаКам'янець-Подільський район
Будівельна система цегла
Стиль Неовізантійський стиль
Належність ПЦУ
Єпархія Кам'янець-Подільська єпархія ПЦУ
Епонім Олександр Невський і Покрова Пресвятої Богородиці
Собор святої Покрови (Кам'янець-Подільський). Карта розташування: Україна
Собор святої Покрови (Кам'янець-Подільський)
Собор святої Покрови (Кам'янець-Подільський) (Україна)
Мапа
CMNS: Собор святої Покрови у Вікісховищі

Історія

Собор був побудований у 1893 році на честь 100-річчя «приєднання» Поділля до Російської імперії. Храм будувався на народні кошти, зібрані Олександро-Невським опікунством. Наріжний камінь церкви було закладено 2 травня 1891 року, a 24 листопада 1897 собор було освячено. Будівництво собору, розпис стін і закупівля культового приладдя обійшлися більш ніж в 100 тисяч карбованців. Приміщення церкви опалювалися парою.

Споруда вражала величчю і була одним із яскравих храмів Кам'янця-Подільського. Побудована у неовізантійському стилі, з великим головним куполом і чотирма напівкуполами по боках, церква мала над західним входом невелику дзвіницю. Головний вівтар був присвячений св. Олександрові Невському[a], південний вівтар мав ім'я св. Великомучениці Катерини[b], а північний — св. Миколая.

Собор мав двоярусний іконостас роботи московського майстра Ніколая Ахапкіна (II пол. XIX - I четв. XX вв.) – купця другої гільдії, власника іконописної майстерні, потім наприкінці XIX століття фабрики іконостасних виробів «Ахапкін и син». Поміж пожертв на храм був хрест, присланий в подарунок імператрицею Олександрою Федорівною, дружиною Миколи II. При церкві на початку XX століття діяло Олександро-Невське братство з народною читальнею і бібліотекою.

14 жовтня 1919 року в катедральному соборі пройшла служба, присвячена урочистій присязі Українській республіці — Директорії УНР.[1]

У 1930-ті роки храм був розібраний на цеглу.

В час після відновлення незалежності України собор відбудовано.

У 1994 році міська влада Кам'янця-Подільського передала єпархіальному управлінню Кам'янець-Подільської єпархії УПЦ (МП) територію колишнього храму. Наступного року Митрополит Володимир відслужив на місці зруйнованого собору літургію та освятив хрест. Насамперед встановили початковий храм (капличку). А в 1996—1997 роках розпочалась інтенсивна відбудова собору.

Головним чином його спорудження фінансувала УПЦ МП, але не обійшлося й без благодійників. Допомагали мешканці Кам'янця-Подільського та інші миряни.

12 вересня 2011 року Митрополит Володимир відкрив та освятив Собор[2].

4 квітня 2023 року Кам’янець-Подільська міська рада позбавила релігійні громади московського патріархату права користуватися 19-ма земельними ділянками, зокрема по вулиці Соборній, 2, де стоїть Собор[3].

За повідомленням преси, 8 квітня 2023 року Собор перейшов до Православної церкви України[3].

10 квітня 2023 року близько 200 парафіян Української православної церкви не пускали жителів міста до храму[4]. Митрополит Кам'янець-Подільський і Городоцький Феодор продовжує щоденні служби в соборі[5], у проповіді говорить, що "незаконно проти нас ополчились представники влади, а тепер й радикальні сили"[6].

внутрішнє вбрання храму

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання