Ключ (замковий)

Перші згадки про ключ з'явились у Новому Заповіті. У гробниці Рамсеса II був знайдений дерев'яний ключ. У Стародавній Греції був поширений замок, що замикали, тягнучи за прив'язану до засува мотузку, а відмикали довгим бронзовим ключем. Найпростіший ключ, що використовувався наприкінці XIX століття на території України, був відомий як «бганий ключ»^[2]. Він мав вигляд рухомо зчленованих стрижнів, які могли переміщатися один відносно другого тільки в одній площині (як у складаного ножа, який також називався «бганим»), забезпечуючи жорсткість при повороті. Після того, як ключ був вставлений в отвір, його дистальний кінець («язик»)^[3] опускався на зубці засува і чіпляючись за них, переміщав його в потрібний бік, коли треба було зачинити або відчинити двері. Ключ лавчастого замка був зубчастим, за його допомогою підіймали лавки, звільнювали засув і переміщали його вбік^[4].

Ключі часто зображують на гербах. Найвідомішим гербом з ключами є герб Ватикану.

• 
  Примітивний замок з бганим ключем
• 
  Берлінський ключ.
• 
  Різновиди ключів.
• 
  Верстат 1917 року для копіювання ключів.
• 
  Майстер ключник. Бангалор.
• 
  Герб Ватикану.
• 
  Герб міста Зост.
• 
  Герб Порай-Ясеньчик.

• Замок (пристрій)
• Камергерський ключ

• Ключ [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 655. — 1000 екз.

Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.