Книга рекордів України
«Книга рекордів України» — проєкт та торгова марка, під якою фіксують рекорди та досягнення в Україні.Належить компанії ТОВ «Укрімідж».[2] Реєстрація рекордів здійснюється як на платній, так і на безоплатній основі.[3]
«Книга рекордів України» | |
---|---|
Емблема «Книги рекордів України» | |
Тип | організація |
Засновано | 2002 |
Країна | Україна |
Місце діяльності | Україна |
Голова редакційної ради | Олег Іваненко |
Генеральний директор | Ганна Крисюк |
Директор | Ігор Підчібій[1] |
Штат працівників | 8 осіб[1] |
Вебсайт: record.org.ua | |
Проєкт є партнером міжнародної «Книги рекордів Гіннеса». Але, на відміну від останньої, «Книга рекордів України» не реєструє «дурних» та небезпечних рекордів.[4][3]
Всупереч назві, зареєстровані проєктом рекорди не видаються у формі книги.[4][3]
Історія
Проєкт було започатковано 2002 року, коли до Ігоря Підчібія звернувся Олексій Свистунов, власник «Книги рекордів Росії», із проханням допомогти зареєстувати рекорд із миття посуду.[5] Відтак, 2002 року Ігор Підчібій та його колеги зареєстрували авторське право на твір «Національний презентаційно-іміджевий проєкт „Книга рекордів України“»,[5][6] а 2004 року зареєстрували торгову марку «Книга рекордів України».[5][7]
Першим рекордом зареєстрованим «Книгою рекордів України» стало пошиття 10-метрового смокінга модельєром Михайлом Вороніним.[5] Станом на 2012 рік, проєкт зареєстрував уже понад 1500 рекордів, що були частково опубліковані на сайті проєкту.[4] Станом на 2018 рік — 20 тисяч.[3]
Початково проєкт виплачував гонорари для рекордсменів, однак згодом від цієї практики відмовились.[5]
Конкуренція з «Національним реєстром рекордів»
Появу у 2010 році «Національного реєстру рекордів України» колектив «Книги рекордів України» сприйняв як протизаконне копіювання власної діяльності та порушення своїх авторських прав.[8][9]
Примітки
Посилання
- Офіційний сайт [Архівовано 2 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Старий офіційний сайт [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.]