Восточний (космодром)
Космодром «Восточний» — російський космодром. Розташований на Далекому Сході в Амурській області, поблизу міста Ціолковський, неподалік від міста Свободний[1].
| Восточний | |
| Дата створення / заснування | 2011 |
|---|---|
 | |
| Країна |  Росія |
| Адміністративна одиниця | Амурська область |
| Висота над рівнем моря | 250 м |
 | |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Восточний у Вікісховищі | |
128°20′05″ сх. д. / 51.88455277780577291° пн. ш. 128.33477777780777274° сх. д.
Будівництво розпочато 2010 року, перший запуск ракети відбувся 28 квітня 2016 року- на орбіту було виведено космічний апарат «Михайло Ломоносов», супутник «Аіст-2Д» та наносупутник «SamSat-218»[2]., завершення будівництва очікується 2016 року.
Загальна інформація
Військовий космодром «Свободний» почав діяти 1996 року на базі 27 дивізії ракетних військ[3]. 2007 року були прийняті рішення про розформування «Свободного» та будівництво на його базі цивільного космодрому «Восточний»[4]. Указ про його створення був підписаний 21 листопада 2007 року президентом Росії В. Путіним[5].
Будівництво розпочалося після того, як фахівці дали техніко-економічне обстеження, що визначило точне місце розташування космодрому. Перші безпілотні запуски очікувалися 2015 року. Будівництво планували завершити 2016 року[6]. Перші пілотовані запуски плануються 2018 року. Регулярна робота космодрому запланована з 2020 року.
Першочергове завдання нового комплексу — знизити навантаження на космодром Байконур, але не замінити його повністю, принаймні, до кінця терміну оренди — 2050 року.
Інфраструктура
Планується будівництво десяти технічних та забезпечуючих майданчиків[7]:
- стартовий комплекс ракетоносія середнього класу підвищеної вантажопідйомності (до 20 т) у складі двох пускових установок;
- монтажно-випробувальні корпуси для випробувань та підготовки до запуску автоматичних КА і пілотованих космічних кораблів;
- об'єкти для передпольотної та передстартової підготовки космонавтів;
- киснево-азотний та водневий заводи;
- сучасний вимірювальний комплекс, у тому числі морський;
- аеродромний комплекс для прийому всіх типів літаків;
- внутрікосмодромні автодороги, залізниці;
- об'єкти інженерного забезпечення: мінікотельні, водозабірні та очисні споруди, всі види зв'язку, об'єкти МНС;
- різні складські, перевантажувальні та ремонтні об'єкти;
- місто для проживання експлуатаційного персоналу космодрому з необхідними медичними, соціально-побутовими, торговими, культурно-розважальними та спортивними об'єктами.
Стартові майданчики
На космодромі «Восточний» намічено будівництво до 2015 року двох стартових майданчика для ракет «Союз-2» — легкого та середнього класів. Стартовий комплекс для ракет важкого класу «Ангара-5» (з пілотованими космічними кораблями) намічено побудувати до 2018 року[8].
Вартість проекту
2011 року з федерального бюджету було виділено 1,4 млрд рублів на будівельно-монтажні роботи лінійних об'єктів космодрому — залізниці та автодороги, лінії електропередач, і промислової експлуатаційної бази.[9]
На перший етап будівництва космодрому з бюджету Росії планувалося виділити 81 млрд рублів на період до 2015 року, на створення забезпечуючої інфраструктури космодрому. У рамках федеральної космічної програми на космічні технології планувалося виділити 92 млрд рублів. Разом на будівництво космодрому «Східний» до 2015 року планувалося виділити 173 млрд рублів[10].
Всього на будівництво космодрому планувалося витратити близько 300 млрд рублів[11].
Що дає Росії новий космодром
- Незалежність космічної діяльності по всьому спектру вирішуваних завдань: від наукових та соціально-економічних до пілотованих програм[12][13][14].
- Гарантоване виконання міжнародних та комерційних космічних програм (на відміну від космодрому Байконур, для використання якого Казахстан вимагає жорсткого дотримання екології, чого Росія не може забезпечити[12][15]).
- Поліпшення соціально-економічної обстановки в Амурській області, розвиток місцевої промислової бази із залученням інвестицій та приватного капіталу в районі створення космодрому[12][13].
- Новий, сучасніший (порівняно з устаткуванням Байконура) технічний комплекс[14].
- У перспективі — скорочення витрат на оренду космодрому Байконур[13][14].
Недоліки далекосхідного космодрому (порівняно з Байконуром)
- Необхідність будувати для космодрому власний аеродром (у той час як на Байконурі є два сучасних аеродроми) або прокладати залізничну гілку від космодрому до найближчого аеродрому (для транспортування космічних апаратів)[12].
- Збільшення транспортних витрат (як фінансових, так і витрат часу). Зараз основні космічні підприємства знаходяться в Москві, Самарі, Желєзногорську (Красноярський край), звідти космічні апарати, ракети-носії та персонал доставляються на Байконур залізничним та авіаційним транспортом на відстань 2500 і 1500 км відповідно. У разі створення космодрому «Східного» відстань доставки перевищить 5500 км.[16]
- Космодром розташований майже на 6° північніше, ніж Байконур, що призведе до зниження маси виведених вантажів[12].
- Відпрацьовані частини ракет, падаючи в тайгу, можуть викликати лісові пожежі, які й так для цього регіону є серйозною проблемою.
- Відсутність житла та об'єктів інфраструктури для службовців[12]. Чисельність необхідного персоналу, разом з сім'ями, може досягати 100 000 осіб.[джерело не вказане 3900 днів] У самому Вуглегірську проживає не більше 5 000 осіб, що викликає необхідність фактично будувати нове місто за кількістю житлових будівель та розміром інфраструктури порівняне з обласним центром (Благовєщенськ)[12].
Будівництво та запуск
Спорудження космодрому було розділене на три етапи:
- 2008—2010 — конструкторські та проектні роботи
- 2011—2015 — будівництво та введення в експлуатацію об'єктів, що забезпечують запуск космічних апаратів
- 2016—2018 — об'єкти, що уможливлюють запуск пілотованих кораблів[17]
Будівництво супроводжувалося корупційними скандалами, були виявлені крадіжки сотень мільйонів рублів[18]. У вересні 2015 року після доставки ракети, яка першою мала стартувати з космодрому, виявилося, що вона за габаритами не підходить до випробувального комплексу[19].Проте ця інформація була спростована Центром Експлуатації і ракета була встановлена в штатному режимі.[20]
Хронологія запусків
- Перший запуск ракети з космодрому «Восточний» було заплановано на 27 квітня 2016 року. Для спостереження за запуском до Благовєщенська прибув Президент Росії В. Путін. Проте за дві з половиною хвилини до контакту підйому стався автоматичний відбій у зв'язку зі збоями роботи автоматизованої системи управління. Запуск було перенесено.[21] Він відбувся 28 квітня 2016 року. На орбіту було виведено космічний апарат «Михайло Ломоносов», супутник «Аіст-2Д» та наносупутник «SamSat-218»[2].
- 28 листопада 2017 року — запуск ракети-носія «Союз-2.1б» з космічним апаратом гідрометеорологічного забезпечення «Метеор-М» № 2-1 і 18 наносупутниками. Після успішного старту розгінний блок «Фрегат» разом із корисним навантаженням невдовзі впав в Атлантичний океан.[22]
- 1 лютого 2018 року — запуск ракети-носія «Союз-2.1а» із двома російськими супутниками Канопус-В та 9 американськими і німецькими супутниками[23].
