Костромська губернія

Костромська губернія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії та РРФСР, що існувала у 17961929 роках. Губернське місто — Кострома.

Костромська губернія

Герб
Центр Кострома
Утворено 1796
Площа 83 996,4 км²
Населення 1 429 228[1] осіб (1897)
Попередники Костромське намісництво
Наступники Костромський округ

Географія

Губернія була розташована в центрі європейської частини Російської імперії. Межувала на заході з Ярославською, на півдні — з Владимирською та Нижньогородською, на сході межувала з В'ятською, на півночі та північному заході — з Вологодською губерніями.

Площа губернії становила 83 996,4 км² — у 1897 році[1], 33 647 км² — 1926 року[2].

Історія

Костромська губернія у 1821 році
  • 29 травня 1719 року створено Костромську провінцію в Московській губернії та Галицьку провінцію в Архангелогородській губернії.
  • 6 березня 1778 року з цих двох провінцій було створено Костромське намісництво, яке поділялось на дві області: Костромську з центром в Костромі й Унженську з центром в Унжі. У складі намісництва було 15 повітів: Буйський, Варнавинський, Ветлузький, Галицький, Кадийський, Кінешемський, Кологривський, Костромський, Луховський, Макаріївський, Нерехтський, Плесовський, Солігалицький, Чухломський та Юрьївецький.
  • 12 грудня 1796 року Костромське намісництво було перетворено на Костромську губернію, міста Буй, Кадий, Лух і Пльос залишені за штатом.
  • 1802 року відновлено Буйський повіт.
  • Після Жовтневої революції 1917 року Костромська губернія увійшла до складу утвореної 1918 року Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки (РРФСР).
  • З 19 серпня по 15 вересня 1918 року на території Уренщіни, яка перебувала в східній частині губернії, піднявся заколот проти комуністів. Після деяких зіткнень заколот був придушений.
  • 1922 року до складу Нижньогородської губернії було передано Варнавинський та Ветлузький повіти.
  • Постановою ВЦВК від 8 жовтня 1928 року «Про районування Костромської губернії» було скасовано поділ губернії на повіти й волості та запроваджено поділ на 19 районів: Арменський, Буйський, Галицький, Заволзький, Ігодовський, Кологривський, Костромський, Красносельський, Кужбальський, Мантуровський, Межевський, Молвітинський, Нерехтський, Палкінський, Парфеньєвський, Солігалицький, Судайський, Судиславський, Чухломський.
  • Постановою Президії ВЦВК від 14 січня 1929 року територія Костромської губернії увійшла до складу Іваново-Вознесенської області, яку у березні 1929 року було перейменовано на Івановську промислову область. У квітні 1929 року рішенням XVIII губернського з'їзду Рад Костромська губернія була перетворена на Костромський округ Івановської промислової області.

Адміністративний поділ

У період з 1802 до 1918 року до складу губернії входило 12 повітів:

ПовітПовітове містоПлоща,
верст²
Населення, чол.
1БуйськийБуй (2240 чол.)2771,170 327 (1888)
2ВарнавинськийВарнавин (1232 чол.)9430,0108 046 (1889)
3ВетлузькийВетлуга (4350 чол.)13 663,0104 465 (1889)
4ГалицькийГалич (5000 чол.)4228,6108 258 (1888)
5КінешемськийКінешма (4398 чел.)4413,0135 249 (1894)
6КологривськийКологрив (2364 чол.)11 398,3113 021 (1894)
7КостромськийКострома (33 012 чол.)4269,9178 817 (1894)
8МакарьївськийМакарьїв (1944 чол.)6680110 624 (1894)
9НерехтськийНерехта (3981 чол.)3468,4176 888 (1896)
10СолігалицькийСолігалич (3420 чол.)3824,960 652 (1896)
11ЧухломськийЧухлома (2200 чол.)3271,150 982 (1897)
12ЮрьївецькийЮрьївець (4778 чол.)3006,8128 837 (1894)

1918 року було утворено Ковернінський повіт, а Кінешемський, Юрьївецький та частина Нерехтського повіту відійшли до Іваново-Вознесенської губернії.

1922 року Макарьївський повіт увійшов до складу Іваново-Вознесенської губернії, а Варнавинський і Ветлузький — до Нижньогородської. Ковернінський повіт було скасовано.

Таким чином, 1926 року до складу губернії входило 7 повітів, а її площа скоротилась у 2,5 рази у порівнянні з 1918 роком.

ПовітПовітове містоПлоща,
км²
Населення[2]
(1926), чол.
1БуйськийБуй3 40995 801
2ГалицькийГалич5 226142 051
3КологривськийКологрив10 761133 651
4КостромськийКострома4 770243 671
5НерехтськийНерехта1 61279 346
6СолігалицькийСолігалич3 99462 849
7ЧухломськийЧухлома3 87554 250

Герб

Герб Костроми та Костромської губернії з 1796 до 1878 року
Герб губернії з офіційним описом, затверджений Олександром II (1878)
  • 1-й Відновлено (підтверджено) 28 листопада 1834 року, скасовано 5 липня 1878 року

Опис гербу:

Щит, розділений на чотири частини: у першій, червленій частині срібний хрест, друга й третя частини золоті; у четвертій, зеленій частині срібний півмісяць рогами донизу
  • 2-й Затверджено 5 липня 1878 року

Опис герба:

В лазуревому щиті, на срібній воді, золотий стародавній Варязький корабель, з головою та крилами орла на носовій частині, з вітрилом, прапором, на якому Імператорський орел, та із сімома гребцями. Щит увінчаний Імператорською короною й оточений золотим дубовим листям, з’єднаним Андріївською стрічкою

Населення

РікНаселення, чол.В тому числі
міське, чол.
18471 003 033[3]
18971 429 228[1]94 365
19051 567 600[3]
1926811 619[2]116 742

Національний склад губернії до завершення XIX століття відображав абсолютну перевагу російського населення (в цілому по губернії 99,6 %, у західних повітах — до 99,9 %; у Ветлузькому повіті 1,6 % становили марійці)[4].

Керівники губернії

Генерал-губернатори

Ім'яТитул, чин, званняЧас перебування на посаді
Олексій Ступішингенерал-поручик
1778—1783
Іван Салтиковгенерал-аншеф
1783—1788
Заборовський Іван Олександровичгенерал-поручик
1788—1796

Правителі намісництва

Ім'яТитул, чин, званняЧас перебування на посаді
Олександр Шишкінгенерал-майор
1778—1781
Іван Чернишовгенерал-майор
1782—1783
Олексій Голостєновгенерал-майор
1785—1787
Іван Ламбгенерал-поручик
1788—1796

Губернатори

Ім'яТитул, чин, званняЧас перебування на посаді
Борис Островськийчинний статський радник
06.01.1797—04.06.1798
Микола Кочетовтаємний радник
04.06.1798—1806
Микола Пасинковчинний статський радник
1807—1815
Карл Баумгартентаємний радник
1816—30.10.1827
Яків Ганскаучинний статський радник
09.11.1827—27.04.1830
Сергій Ланськойчинний статський радник
27.04.1830—27.11.1832
Михайло Жемчужниковчинний статський радник
27.11.1832—15.08.1833
Олександр Приклонськийчинний статський радник
15.08.1833—25.12.1838
Микола Жуковтаємний радник
25.12.1838—14.02.1846
Костянтин Григорьєвстатський радник
14.02.1846—1847
Олександр Суворов-Римнікськийграф, князь Італійський, генерал-майор
30.10.1847—1847
Іларіон Васильчиковкнязь, генерал-майор
31.12.1847—1849
Іван Каменськийгенерал-майор
1849—28.02.1852
Валеріан Муравйовстатський радник
28.02.1852—10.04.1853
Микола Лангельгенерал-лейтенант
10.04.1853—1853
Андрій Войцехгенерал-майор
12.07.1853—24.10.1857
Іван Романусгенерал-лейтенант
24.10.1857—08.07.1861
Микола Рудзевичгенерал-лейтенант
11.07.1861—09.12.1866
Володимир Доргобужиновчинний статський радник (таємний радник)
09.12.1866—17.03.1878
Микола Андреєвськийтаємний радник
21.04.1878—24.05.1884
Віктор Калачовчинний статський радник
24.05.1884—23.01.1892
Олександр Шидловськийчинний статський радник
20.01.1892—12.12.1897
Іван Леонтьєву посаді єгермейстера, чинний статський радник
12.12.1897—06.07.1902
Леонід Князєвчинний статський радник
06.07.1902—08.10.1905
Павло Саввичгенерал-майор
10.10.1905—27.10.1905
Олександр Ватацигенерал-майор
27.10.1905—15.12.1906
Олексій Веретенніковгенерал-майор
15.12.1906—1910
Петро Шиловськийстатський радник
22.02.1910—31.12.1912
Петро Стремоуховчинний статський радник
31.12.1912—1915
Олександр Мякінінчинний статський радник
1915—1916
Іван Хозіковчинний статський радник
1916—03.03.1917

Губернські предводителі дворянства

Ім'яТитул, чин, званняЧас перебування на посаді
Олександр Мошковгенерал-майор
1780—1782
Олександр Семічевчинний статський радник
1782—1787
Федір Кутузовкнязь, генерал-майор
1787—1797
Афанасій Тухачевськийколезький асесор
1797—1802
Григорій Нелідовгенерал-майор
1802—1805
Дмитро Козловськийкнязь, надвірний радник
1805—1811
Олександр Протасьєвколезький радник
1811—1815
Сергій Купреяновгвардії полковник
08.10.1815—1818
Сергій Татищевчинний статський радник, камергер
1818—1831
Сергій Купреяновчинний статський радник
1831—1845
Григорій Головінкапітан-лейтенант
15.02.1845—1848
Костянтин Бошнякмайор
13.01.1848—1851
Федір Чагінстатський радник
31.01.1851—16.02.1854
Олександр Мироновчинний статський радник
26.02.1854—23.12.1865
Микола Карцеввідставний гвардії ротмістр (статський радник)
23.12.1865—31.12.1871
Іван Васьковгубернський секретар
31.12.1871—17.01.1875
Василь Шиповвідставний гвардії штабс-капітан
31.01.1875—04.02.1878
Дмитро Шиповчинний статський радник
04.02.1878—06.04.1879
Авдій Шиповколезький радник (таємний радник)
30.01.1881—14.01.1902
Микола Нелідовчинний статський радник
14.01.1902—31.01.1905
Павло Шулєпніковтитулярний радник
31.01.1905—24.03.1908
Михайло Зузінвідставний генерал-майор
24.03.1908—1914
Сергій Бірюковчинний статський радник
1914—1917

Віце-губернатори

Ім'яТитул, чин, званняЧас перебування на посаді
Олександр Скалойстатський радник
1778—1780
Олександр Алаликінбригадир
1780—1782
Андрій Лопухінчинний статський радник
1782—1789
Іван Страховстатський радник
1789—1792
Кирило Риндінколезький радник
1793—20.12.1796
Краснокутськийстатський радник
23.03.1797—10.02.1800
Іван Васьковчинний статський радник
10.02.1800—1813
Дмитро Горчаковкнязь, колезький радник
1813—07.08.1815
Степан Ушаковстатський радник
07.08.1815—17.12.1819
Іван Пейкерколезький радник
17.12.1819—15.02.1821
Тимофій Флітколезький радник
16.06.1821—1824
Іван Пузановстатський радник
15.02.1824—05.11.1826
Адам Вальтерколезький радник
05.11.1826—11.01.1830
Борис Прутченкоколезький радник
11.01.1830—11.04.1831
Микола Юренєвчинний статський радник
08.05.1831—26.07.1835
Ніктополіон Клементьєвколезький радник
26.07.1835—01.02.1838
Андрій Бороздінколезький радник
01.02.1838—11.12.1841
Іван Криловнадвірний радник
11.12.1841—12.05.1847
Микола Гайворонськийнадвірний радник
12.05.1847—16.10.1849
Сергій Гагарінкнязь, надвірний радник
16.10.1849—10.12.1852
Петро Брянчаніновнадвірний радник (колезький радник)
10.12.1852—24.10.1855
Олександр Борзенкочинний статський радник
24.10.1855—10.05.1857
Афіноген Виноградськийстатський радник (чинний статський радник)
10.05.1857—09.03.1862
Петро Ісаєвнадвірний радник (затверджений із зведенням у колезькі радники 18.10.1862), (статський радник)
09.03.1862—23.06.1867
Микола Арсеньєвколезький радник
07.07.1867—28.06.1868
Олександр Свербеєву званні камер-юнкера, колезький радник (чинний статський радник)
28.06.1868—23.10.1878
Євстигній Скалойстатський радник
23.10.1878—18.03.1886
Іван Хрущовколезький радник
18.03.1886—30.04.1887
Оскар Меллерчинний статський радник
14.05.1887—02.02.1897
Єгор Ізвековчинний статський радник
08.02.1897—14.01.1908
Олександр Оболенськийкнязь, колезький радник
14.01.1908—23.08.1910
Іван Хозіковстатський радник
23.08.1910—1914
Борис Борхграф, чинний статський радник
1914—1916
Леонід Ізгоєвтитулярний радник
1916—1917

Примітки

Джерела

Посилання