Кравченко Микола Сергійович

Кравченко Микола Сергійович
Прізвисько	Крук
Народився	20 травня 1983; Люботин, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Помер	14 березня 2022 (38 років); Горенка, Бучанський район, Київська область, Україна; ·смерть у боюd
Країна	Україна
Діяльність	військовослужбовець, громадський діяч, політик
Науковий ступінь	кандидат історичних наук
Знання мов	українська
Учасник	Російсько-українська війна (з 2014)
Партія	Національний корпус
Батько	Кравченко Сергій Григорович
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравченко.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Микола Кравченко.

Микола Сергійович Кравченко (20 травня 1983(19830520) року, м. Люботин, Харківська область — 14 березня 2022, с. Горенка, Бучанський район, Київська область) — український громадський і політичний діяч, історик, ідеолог Азовського руху, один із засновників Харківської ГО «Патріот України»^[1], начальник штабу партизанського загону «Чорний Корпус», ветеран полку «Азов»^[2], заступник голови партії Національний Корпус^[3], ветеран російсько-української війни, один з засновників Козацького Дому, прихильник і популяризатор ідей націократії та інтермаріуму, співзасновник видавництва «Орієнтир»^[4], вікіпедист і вікімедієць^[5].

Життєпис

Народився 20 травня 1983 року у Люботині Харківської області^[6]. Батько — Кравченко Сергій Григорович, український науковець, доктор архітектури, військовик, учасник російсько-української війни, загинув у ході російського вторгнення в Україну за два тижні до загибелі сина.

2005 року закінчив Харківський університет внутрішніх справ, здобувши кваліфікаційний рівень «спеціаліст» за фахом «фінанси», а у 2006 році також за фахом «правознавство» на іншому факультеті того ж університету^[7].

2009 року закінчив магістратуру Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України^[7], 2013 року закінчив аспірантуру Інституту української археографії і джерелознавства ім. Грушевського НАН України^[7].

Від початку широкомасштабного російського вторгнення займався організацією київської територіальної оборони, зокрема, відповідав за будівництво західної лінії оборони Києва.

Загинув 14 березня 2022 року, разом з колегою Сергієм Машовцем, під час супроводу іноземних журналістів у селі Горенка Бучанського району Київської області, внаслідок ворожого обстрілу з БМ-21 «Град»^[8]^[9].

Військово-революційний діяч

Кравченко був членом громадської організації «Патріот України» з 2005 року^[10], один із її офіційних співзасновників^[1]. У 2012—2013 роках перебував у підпіллі. Взимку 2013—2014 років брав участь у Революції Гідності і подіях на київському майдані Незалежності.

З кінця лютого 2014 року діяв в Харкові. В ніч з 28 лютого на 1 березня 2014 року брав участь у штурмі клубу «Оплот», що на той час був головним штабом проросійських сепаратистів в Харкові^[11]. 1 березня 2014 року брав участь у обороні Харківської облдержадміністрації, очолив «Правий сектор» у Харкові, за рекомендацією командира «Правий Сектор-Схід» Андрія Білецького^[10]. В ніч з 14 на 15 березня 2014 року брав участь у бою на вулиці Римарській в Харкові, де проросійські сепаратисти вперше отримали втрати загиблими^[3]. З легалізацією «Чорного Корпусу» і перетворенням його на добровольчий батальйон «Азов», став начальником кадрової служби батальйону^[10].

Громадсько-політичний активіст

Після обрання Андрія Білецького Народним депутатом в листопаді 2014, Микола Кравченко працював його помічником^[12]. Став одним із засновників Цивільного корпусу «Азов»^[10], також у 2016—2018 роках був керівником Юнацького корпусу «Азов»^[13]. Співзасновник Національного Корпусу, політичної партії, заснованої на базі Цивільного Корпусу «Азов»; є заступником Лідера Національного Корпусу Андрія Білецького^[10].

У травні 2016 року заснував громадську організацію «Азов-Пресс», котра згодом змінила назву на «Національний кореспондент»^[14].

20 листопада 2017 року брав участь у відкритті Хорунжої школи ім. Сціборського^[15].

Долучився до розробки законопроєкту «Про колабораціонізм», зареєстрованого у Верховній Раді України^[16]^[17]

У 2019 році став співзасновником і з того часу був директором ГО «Інститут національного розвитку».^[18]^[19] Входив до складу журі заснованої інститутом відзнаки «Вікімеч» імені Олега «Raider» Ковалишина, що вручалася «за внесок у майбутню Перемогу України в інформаційній війні» і була створена для відзначення активістів, які впродовж багатьох років редагують Вікіпедію.^[20]^[21]

Науковець

Досліджував історію та ідеологію українського націоналізму, новітню історію України^[22]. Кандидат історичних наук^[23], 2017 року захистив кандидатську дисертацію за темою «Діяльність українських націоналістичних політичних рухів кінця 1980-х — початку 2000-х рр. у мемуарних джерелах»^[24].

Діяльність в культурі і освіті

Є співзасновником видавництва «Орієнтир» — першого видавництва, заснованого ветеранами російсько-української війни^[10].

2020 року був співзасновником та членом журі літературного конкурсу ім. А.Лупиноса^[25].

Праці

Ідеологічна спадкоємність. Український націоналістичний рух ІІ половини XX століття [Текст]: іст. дослідж. / Микола Кравченко. — Київ: Домінант: Орієнтир, 2016. — 48 с. іл., фото. — 300 прим. — ISBN 978-966-2610-80-2^[26]
Українська аргонавтика [Текст]: іст. дослідж. / Микола Кравченко. — Мена: Домінант: Орієнтир, 2016. — 115 с. : іл., фото. — Бібліогр.: с. 110—115. — 500 прим. — ISBN 978-966-2610-69-7^[27]
Придністровська кампанія УНСО [Текст]: іст. дослідж. / Микола Кравченко. — Київ: Домінант: Орієнтир, 2017. — 36 с. іл., фото. — 300 прим.
Чеченська кампанія УНСО [Текст]: іст. дослідж. / Микола Кравченко. — Київ: Домінант: Орієнтир, 2017. — 34 с. іл., фото. — 300 прим.
Українські добровольці Грузинської громадянської війни [Текст]: іст. дослідж. / Микола Кравченко. — Київ: Домінант: Орієнтир, 2017 — 46 с. іл., фото. — 300 прим.
Вільне Козацтво 1917—1918 [Текст]: іст. дослідж. / Микола Кравченко. — Київ: Домінант: Орієнтир, 2017. — 34 с. іл., фото. — 300 прим.
Микола Кравченко, Андрій Перетятько. Чорний Клин. — Київ: RAINSHOUSE, 2023
Nотатки Крука. — Київ: RAINSHOUSE, 2023

Упорядкував праці

Широкинська операція [Текст]: іст. дослідж. / Упор. Микола Кравченко. — Київ: Орієнтир, 2021—200 с. : іл., фото. — 300 прим. — ISBN 978-617-7701-23-0^[28]
Визволення Маріуполя = Liberation of Mariupol: фотозб. військ. мемуаристики: [полк «Азов» / упоряд. М. Кравченко]. — Київ: Орієнтир, 2018. — 131 с. : іл. — (Серія «Азовські спогади»). — 500 прим. — ISBN 978-617-7701-00-1^[29]
День Провокатора [Текст]: іст. дослідж. / Упор. Микола Кравченко. — Київ — Мена: Домінант: Орієнтир, 2016. — 64 с. : іл., фото. — 100 прим. — ISBN 978-966-6108-84-0^[30]
Колектив авторів, упор. Кравченко, Микола. Фундамент українського націоналізму [Текст]: ідеологія і політологія. — Київ: Домінант: Орієнтир, 2017. — 264 с. іл., фото. — 400 прим. ISBN 978-966-2610-81-9^[31]

Редагував

Коваль, Данило Андрійович. Історія Українського Криму [Текст]: іст. розвідка / Данило Коваль ; [за ред. О. Однороженко, М. Кравченко, М. Мельник]. — Мена: Домінант, 2016. — 66 с. — (Бібліотека Цивільного корпусу «Азов»). — Бібліогр.: с. 63-66. — 500 прим. — ISBN 978-966-2610-65-9
Nаціоналістичний Ідеологічний Журнал [Текст]: збірка статей. / Упор. Микола Кравченко. — Київ: Орієнтир, 2020. — 76 с. : іл., фото. — 300 прим. — ISBN 978-617-7701-21-6^[32]
Nаціоналістичний Ідеологічний Журнал. Випуск ІІ [Текст]: збірка статей. / Упор. Микола Кравченко. — Київ: Орієнтир, 2021. — 102 с. — 300 прим. — ISBN 978-617-7701-12-4

Примітки

Посилання

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]

[32]

Search