Крайсгауптманшафт Чортків
Крайсгауптманшафт Чорткау, Чортківське окружне староство, Чортківська округа (нім. Kreishauptmannschaft Czortków) — адміністративно-територіальна одиниця дистрикту Галичина Генеральної губернії, центром якої був Чортків. Існувала під час нацистської окупації України.
| Kreishauptmannschaft Czortków Чортківська округа | |
|---|---|
| Держава | .svg){kind=small} Німецька імперія |
| Окупаційна зона | Генеральна губернія |
| Дистрикт | Галичина |
| Центр | Чортків |
| Уряд | |
| - Окружний староста | Ґергард Літшваґер; Ганс Куят[1] |
| Площа | |
| - Повна | 4,520[2] км² |
| Населення (1943) | |
| - Усього | 460,845 |
| Джерело: territorial.de | |
Історія
1 серпня 1941 року Борщівський, Заліщицький, Копичинецький і Чортківський повіти увійшли до складу дистрикту Галичина (а також і Бучацький повіт). Ймовірно, 11 серпня 1941 року[1] з цих чотирьох повітів утворилося Чортківське окружне староство, яке набуло остаточного оформлення 15 вересня 1941 після реорганізації окружних староств дистрикту. Округа ділилася на повіти (нім. Bezirke), ті у свою чергу — на волості (ґміни), а останні — на сільські громади.[3] Чортківською округою керував окружний староста — крайсгауптман. Із 15 вересня 1941 до квітня 1942 тимчасово виконував обов'язки крайсгауптмана Ґергард Літшваґер, а з 20 квітня 1942 до лютого 1944 цю посаду обіймав штадтгауптман (міський староста) зі Львова адвокат д-р Ганс Куят. Все управління на рівні округи перебувало виключно в руках німців. Українці мали право лише на посади не вищі від війта або бургомістра[4] .
У Чорткові у 1941—1942 роках виходив орган окружного управління Чортківської округи і міської управи під назвою «Тризуб». Редактором був м-р Будник[5].
1 квітня 1943 у волості Дзвинячка було утворено два нові села: Вигода-Боришковецька із села Боришківці (частина села Вигода) і Зелена-Вільховецька зі села Вільховець (частина села Зелена).
1 липня 1943 було створено Чортківський міський комісаріат і Борщівський, Бучацький, Заліщицький та Копичинецький повітові комісаріати.
Міським комісаром Чорткова з 1 грудня 1942 року був головний міський інспектор Юліус Гаасе, повітовим комісаром Бучача з 1 березня 1943 був старший адміністративний секретар Вальтер Гоффер, а повітовим комісаром Заліщиків із 1 квітня 1943 був головний поштовий інспектор Карл Бандіон[1].
Станом на 1 січня 1944 Чортківська округа поділялася на 39 адміністративно-територіальних одиниць: шість міст (Борщів, Бучач, Заліщики, Копичинці, Монастириська, Чортків) і 33 волості (нім. Landgemeinde): Бариш, Білобожниця, Більче-Золоте, Бучач, Васильківці, Дзвинячка, Джурин, Гусятин, Заліщики, Золотий Потік, Іванків, Касперівці, Колиндяни, Копичинці, Королівка, Коропець, Кошилівці, Верхнє Кривче, Мельниця, Монастириська, Озеряни, Пробіжна, Сидорів, Скала-Подільська, Старі Петликівці, Товсте, Торське, Трибухівці, Улашківці, Устя-Зелене, Хоростків, Ягільниця, Язлівець.[6]
23 березня 1944 року адміністративний центр округи захопили радянські війська.
