Крамола
Крамола — відкрита поведінка, як у мовленні, так і в організації, що прагне до повстання проти встановленого порядку. Повстання часто включає в себе підрив конституції і підбурювання невдоволення, або повстання проти встановленої влади. Крамола може включати будь-яке хвилювання, хоча не спрямоване на пряме і відкрите насильство проти законів. Крамольні слова в письмовій формі є крамольним наклепом.
Як правило, крамола не вважається підривним актом і явним актом, яка може переслідуватись за законами, залежно від правового кодексу. Там, де простежується історія цих правових кодексів, існують також записи про зміну у визначенні елементів крамоли у певних точках історії. Ця стаття послужила розробці соціологічного визначення поняття крамоли, а також в рамках вивчення державного переслідування.
Історія в юрисдикціях загального права
Термін «крамола» в його сучасному значенні вперше з'явився в єлизаветинську епоху (десь у 1590 році) як «поняття підбурювання словами чи письмом невдоволення стосовно держави або влади». «Крамола доповнює державну зраду і воєнний стан: у той час, як зрада контролює в першу чергу привілейованих, церковних опонентів, священників і єзуїтів, а також деяких громадян, а воєнний стан лякає простолюдинів, крамола лякає інтелектуалів»[1].
Примітки
Джерела
- Breight, Curtis, C. Surveillance, militarism and drama in the Elizabethan Era, Macmillan 1996: London.
- A synopsis of the Australian sedition laws (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 October 2005.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка)
Посилання
- Крамола [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 755. — 1000 екз.
