Література каннада
Література індійською мовою каннада, що належить до дравідійської групи, має стародавню історію. Безперервна письмова літературна традиція тієї мови бере початок у IX столітті н. е.[1] і триває дотепер.
Історія
Історію каннадської літератури поділяють на три періоди[2][3][4][5]:
- Стародавній: близько 850—1200 років
- Середній: близько 1200—1700 років
- Сучасний: від 1700 року дотепер
Література перших двох періодів була передусім релігійною, хоч відома невелика кількість мирських творів.
Стародавній період
Однією з найдавніших пам'яток каннадської літератури є Кавіраджамарга, філологічна праця, написана близько 850 року. Кавіраджамарга присвячена літературній критиці, поетиці та граматиці мови каннада[6][7].
Література стародавнього періоду створювалась практично винятково джайнами[8][9] .
Середній період
Від XII століття паралельно з джайнською почала розвиватись література лінгайатісма[10]. Значення джайнської літератури поступово зійшло нанівець до XIV століття, у той же час виникла література вайшнавізму, період бурхливого розвитку якої припав на XV століття[11].
Сучасний період
У XIX столітті під впливом англійської літератури в літературі каннада затвердились нові для неї форми європейського походження, наприклад оповідання і роман[12][13].
У другій половині XX століття сім літераторів, які пишуть мовою каннада, стали лауреатами премії Джанпіт (одна з двох найпрестижніших літературних премій Індії)[14][15].
Примітки
 | Це незавершена стаття про Індію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
