Мезоторій
Мезото́рій (MsTh) — історична (нині використовується рідко) назва двох нуклідів із масовим числом 228 (а саме, радію-228 і актинію-228), що утворюються в природі в результаті розпаду торію-232. 1906 року Отто Ган відкрив мезоторій як один ізотоп, але 1908 року він з'ясував, що це два β-радіоактивні ізотопи, дуже близькі за масою[1].
Назва мезоторій (тобто середній торій), яку запропонував Ган, викликана тим, що ці ізотопи проміжні між торієм-232 та торієм-228 (радіоторій):
232Th → 228Ra (MsTh1) + 4He (α) → 228Ac (MsTh2) + e− → 228Th (RdTh) + e−
Мезоторій 1
Мезоторій 1 (MsTh I або MsTh1) — це ізотоп радію з масовим числом 228; у сучасних позначеннях — 228Ra.
- період напіврозпаду — 5,75(3)[2] року;
- атомна маса — 228,0310703(26)[3] а. о. м.;
- спін і парність ядра — 0+[2];
- тип розпаду — бета-мінус-розпад з енергією 45,8(7)[3] кеВ;
- дочірнє ядро — 228Ac (мезоторій 2).
Мезоторій 2
Мезоторій 2 (MsTh II або MsTh2) — це ізотоп актинію з масовим числом 228; у сучасних позначеннях — 228Ac.
- період напіврозпаду — 6,15(2)[2] год;
- атомна маса — 228,0310211(27)[3] а. е. м.;
- спін і парність ядра — 3+[2];
- тип розпаду — бета-мінус-розпад з енергією 2123,8(27)[3] кеВ;
- дочірнє ядро — 228Th (радіоторій).
