Миргородський Максим Вікторович

український воєначальник

Макси́м Ві́кторович Миргородський (позивний — «Майк»), (27 вересня 1979(19790927), Болград, Одеська область, УРСР) — генерал-майор Збройних Сил України, командувач Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (2021—2024).

Максим Миргородський
Миргородський Максим Вікторович
 Генерал-майор
Загальна інформація
Народження 27 вересня 1979(1979-09-27) (44 роки)
Болград, Одеська область, Україна
Громадянство Україна Україна
Alma Mater НУОУ (2017)
Псевдо Майк[1]
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  ДШВ
Війни / битви
Командування
2021-2024 Десантно-штурмові війська, командувач
2018—2021
 95 ОДШБр, командир
20141 АЕМБ
 79 ОАеМБр, командир
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
CMNS: Миргородський Максим Вікторович у Вікісховищі
Зовнішні зображення
Президент України П.Порошенко вручає Максиму Миргородському орден Богдана Хмельницького I ступеня, 25.04.2015

Командир 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (2018—2021). Перший учасник війни на сході України, який став повним лицарем ордену Богдана Хмельницького.

У жовтні 2022 року ввійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ[2].

Життєпис

Народився 27 вересня 1979 року в місті Болграді на Одещині[3].

Під час війни на сході України брав участь у боях за Слов'янськ, обороні Донецького аеропорту та боях за Дебальцеве.

25 квітня 2015 року був нагороджений орденом Богдана Хмельницького I ступеня, таким чином ставши першим з учасників АТО повним лицарем цього ордену[4].

Під час війни продовжив навчання, у червні 2017 року закінчив Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, отримав диплом магістра[5].

Станом на грудень 2018 року — командир 95-ї окремої десантно-штурмової бригади[6].

9 серпня 2021 року був призначений командувачем Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[7][8][9][10].

11 лютого 2024 року звільнений з посади командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України [11].

Військові звання

Нагороди

  • Орден Богдана Хмельницького І ст. (24 квітня 2015) — за особисту мужність, героїзм та високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[14].
  • Орден Богдана Хмельницького ІІ ст. (27 листопада 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[15].
  • Орден Богдана Хмельницького ІІІ ст. (5 липня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[16].
  • Орден «За мужність» ІІІ ступеня (2 серпня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[17].
  • Медаль «За військову службу Україні» (5 грудня 2011) — за значний особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди 20-ї річниці Збройних Сил України[18].

Факти

Примітки

Посилання

Інтерв'ю

Військові посади
Попередник:
Євген Мойсюк
Командувач Десантно-штурмових військ ЗСУ
з 2021
Повноважний