Нам-ть'єн

XI—XIV століття (династії Лі та Чан)

Записи свідчать про те, що в 1069 р. (За часів правління Лі Нян Тонга) відбувся напад на королівство Чампа та його столицю Віджаю з В'єтнаму з метою покарання Чампи за збройні рейди до В'єтнаму. Король Чаму Рудраварман III був розбитий і захоплений і запропонував три північні провінції Чампи В'єтнаму (нинішні провінції Куангбінь і Куангчі)^{[1]:62,186[2]}.

У 1377 році столиця Чаму була невдало обложена в'єтнамською армією в битві при Віджаї^[3].

XV—XIX століття (піздня династія Ле до часів князів Нгуєн)

Корінними мешканцями Центрального нагір'я є народи Дегар (Монтаньярди). В'єтнам підкорив та анексував цю область під час своєї експансії на південь.

Великі Чампо-В'єтнамські війни знову почалися в XV столітті під час династії Ле, що в підсумку призвело до падіння Віджаї і загибелі Чампи в 1471^[4]. Цитадель Віджая була обложена протягом одного місяця в 1403 році, але в'єтнамським військам довелося відступити через нестачу їжі^[5]. Фінальний напад стався на початку 1471 р., після майже 70 років без серйозного воєнного протистояння між Чампою та В'єтнамом. Це пояснюється як реакція Вєтнаму на прохання Чампа до Китаю про посилення для нападів на В'єтнам^[6].

Чамські провінції захопили в'єтнамські князі Нгуєн^[7]. Провінції та райони, спочатку підконтрольні Камбоджі, були взяті Во Вуонгом^[8][9].

Камбоджа постійно була підана нападам князів Нгуєна. Близько тисячі в'єтнамських поселенців було вбито в 1667 році в Камбоджі об'єднаними силами китайців та камбоджійців. В'єтнамські поселенці почали заселяти дельту Меконгу, яка раніше була заселена кхмерами, і у відповідь на це в'єтнамці зазнали помсти^[10]. Камбоджійці сказали католицьким європейським посланцям, що виправдовують відповідні напади, розпочаті проти в'єтнамських колоністів в'єтнамськими переслідуваннями католиків^[11].

XIX століття (династія Нгуєн)

В'єтнамський імператор Мінь Манг здійснив остаточне завоювання Королівства Чампа під час серії Чамо-В'єтнамських воєн. Мусульманський лідер Чаму Катіп Сума здобув освіту в Келантані і повернувся до Чампи, щоб оголосити Джихад проти в'єтнамців після анексії Чампи імператором Мін Маном^{[12][13][14][15]}. В'єтнамці примусово годували м'ясом ящірок та свиней чамських мусульман, а коров'ячим м'ясом індусів-чамів, щоб покарати їх та асимілювати до в'єтнамської культури^[16].

Мін Манг синіцизував етнічні меншини, таких як камбоджійців, заявляв про спадщину конфуціанства та китайської династії Хань для В'єтнаму і використовував термін хань (Hán nhân) для позначення в'єтнамців^[17]. Мін Манг заявляв, що «ми маємо сподіватися, що їхні варварські звички будуть несвідомо розвіяні, і що вони будуть кожного дня все більше заражатися ханьськими (в'єтнамськими) звичаями». Ця політика була спрямована проти кхмерських та гірських племен^[18]. Володар Нгуєна Нгуєн Фук Чу називав в'єтнамців «народом хань» у 1712 році, коли розрізняв в'єтнамців та чамів^[19]. Лорди Нгуєна заснували đồn điền, або державний агробізнес, після 1790 року. Імператор Зя Лонг, коли розмежовував кхмерів та в'єтнамців, сказав: «в'єт. Hán di hữu hạn», що означає «в'єтнамці та варвари повинні мати чіткі межі»^[20]. Його наступник, Мінь Манг, реалізував політику інтеграції та акультурації, спрямовану на меншини серед нев'єтнамських народів^[21]. Фрази на зразок thanh nhân (清人) або đường nhân (唐人) використовувались для позначення в'єтнамцями етнічних китайців, тоді як самі в'єтнамці називали себе Hán dân (漢民) і Hán nhân (漢人) протягом 1800-х років під владою династії Nguyễn .^[22]

Французьке колоніальне панування до кінця ХХ століття

Під час французької колоніальної ери етнічні суперечки між Камбоджею та В'єтнамом були дещо умиротвореними, оскільки обидві вони були частинами французького Індокитаю. Однак міжгрупові відносини погіршились ще більше, оскільки камбоджійці розглядали в'єтнамців як привілейовану групу і групу, якій було дозволено мігрувати в Камбоджу. Постколоніальні камбоджійські режими, включаючи уряди Лон-Нола та Червоних кхмерів, усі спиралися на антив'єтнамську риторику, щоб заручитися підтримкою населення^[23].

Сьогодення

У XXI столітті анти-в'єтнамські настрої у зв'язку з завоюванням В'єтнамом колишніх камбоджійських земель, які зараз є частиною дельти Меконгу сучасного В'єтнаму та у зв'язку з сотнями років в'єтнамських вторгнень та поселень у Камбоджі, а також військового підпорядкування Камбоджі, зберігаються. Це призвело до бойових дій проти в'єтнамських етнічних меншин у Камбоджі та проти самого В'єтнаму. Саме це мотивує прокитайські настрої в уряді Камбоджі та опозиції з різних питань, у тому числі щодо територіальних суперечок у Південно-Китайському морі. Для Камбоджі партнерство з традиційним ворогом В'єтнаму Китаєм є надзвичайно корисним. Камбоджійський політик Сем Рейнсі відстоював цю позицію таким чином, «… що стосується забезпечення виживання Камбоджі як незалежної нації, існує приказка, стара як світ: ворог мого ворога — це мій друг»^[23].

• Історія Чамо — В'єтнамських воєн
• Чампа
• Чей Четта II
• Кхмерська імперія
• Камбоджійсько-в'єтнамська війна 1970-х та 1980-х

Бібліографія

• Нгуйон Джінх Джу (2009): «В'єтнамська експансія на південь, як її розглядають історії». у Харді, Ендрю та ін. (ред.): Чампа та археологія М.Сон (В'єтнам) . NUS Press, Сінгапур