Неоголошена війна

Зовнішні відеофайли
	Несподіваність війни. Петров+Мустафін на YouTube, канал «ISLND TV», 4 січня 2024

Формальне оголошення війни було рідкістю вже до кінця XVIII століття.^[1]

Міжнародне право після Вестафальського миру побудоване таким чином, що сторони у оголошеній війні піддаються міжнародним співтовариством ізоляції, що призводить до занепаду їх економік.^[2]

Під час чергового обговорення проекту тунелю під Ла-Маншем у 1881–1882 роках в англійському уряді виникло питання щодо військової небезпеки нападу без попередження. Джон Фредерік Моріс, якому було доручено підготувати доповідь з цього питання, з подивом виявив, що «нації іноді ігнорували всі обов'язки оголошення війни та, посеред глибокого миру, зловживали довірливістю своїх сусідів»^[3]. Клайд Іглтон 1938 року відзначив^[3], що у часи Моріса метою ведення неоголошеної війни було використання переваги раптовості, але з тих пір виникли нові, куди більш потужні фактори: відбулась революція у військовій справі, взаємозалежності держав стали більш складними, з'явились міжнародні організації та пов'язані з ними зобов'язання з оголошення та ведення війни. Іглтон тому й засумнівався в тому, що у майбутньому будь-які війни взагалі будуть оголошуватись, оскільки «дехто вважає оголошення війни анахронізмом, який слід відкинути».

Оголошення війни практично зникло у другій половині XX століття^[4].

Війни США

За всю історію США конгрес оголосив тільки п'ять війн — востаннє США оголосили війну під час Другої світової війни. При цьому, станом на 1996 рік США відкрито застосовували військову силу за межами країни 234 рази^[5][6]. Після 1945 року всі американські війни, включаючи такі маштабні, як війни у Кореї та у В'єтнамі, були неоголошеними^[7][4].

Абхазький конфлікт

У 1992 році, під час війни в Абхазії, до 4000 російських військовослужбовців брали участь у бойових діях проти грузинської армії. Росія не оголошувала Грузії війну, і не визнала участі своїх військ у бойових діях.^[8] Після звинувачень в адресу Росії у бомбардуванні цивільних об'єктів та колон біженців, Міністр оборони Росії Павло Грачов заявив, що грузинська сторона нанесла російські знаки розрізнення на свою авіацію і бомбила власних громадян.^[8]

Російська агресія проти України

Під час російської інтервенції до Криму, а згодом у війні на сході України, Росія офіційно заперечувала причетність до військових дій.^[9] За словами Івана Вінника, секретаря комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, Росія веде гібридну, неоголошену війну.

Російський «Військовий енциклопедичний словник» до неоголошених війн відносить і не бойові дії^[10]:

• економічна блокада;
• дипломатична ізоляція;
• політична конфронтація;
• провокації на кордоні;
• демонстрація сили, інше нарощування військової присутності, загроза силою;
• підтримка сепаратистських та націоналістичних рухів.

• Громадянська війна в Іспанії
• Японсько-китайська війна
• Корейська війна
• Війна у В'єтнамі
• Арабо-ізраїльські війни
• Конфлікти та війни в Африці
• Громадянська війна в Афганістані
• Анексія Криму
• Гібридна війна на сході України (2014)
• Російське вторгнення в Україну (з 2022)

• Brown, Philip Marshall. Undeclared wars. // American Journal of International Law (1939): 538–541. (англ.)
• Kenneth B. Moss. Undeclared war and the future of U.S. foreign policy. Woodrow Wilson International Center for Scholars, 2008. 298 с. (англ.)
• Brien Hallett. The Lost Art of Declaring War. University of Illinois Press, 1998. (англ.)
• Eagleton, Clyde. The Form and Function of the Declaration of War. // The American Journal of Internationall Law, 32 (1938): 19. (англ.)
• John Frederick Maurice. Hostilities Without Declaration of War: An Historical Abstract of the Cases in which Hostilities Have Occurred Between Civilized Powers Prior to Declaration Or Warning from 1700 to 1870. H.M. Stationery Office, 1883. (англ.)

Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.