Нікітін Петро Романович

Петро Романович Нікітін (1727(1727) — 1784) — архітектор, син художника Романа Нікітіна, племінник художника Івана Нікітіна, учень Д. В. Ухтомського, творець генеральних планів, проектів вулиць і будинків, подорожніх палаців у таких містах, як: Твер, Калуга, Торжок, Боровськ, Козельськ, Малоярославець. Можливо, є автором подорожнього палацу в Городні (Тверська область, РФ)[1].

Нікітін Петро Романович
Народження 1727
Смерть 1784
Країна
(підданство)
 Російська імперія
Діяльність архітектор
Праця в містах Твер, Калуга, Торжок, Боровськ, Козельськ і Малоярославець


Робота

Москва

У 1760—1763 роках очолював канцелярію архітекторів при Московській Сенатській конторі. Як припускають, за проектом Ж. Б. Валлєна Деламота побудував палац у садибі Ярополець.

Калуга

У Калузі спланував комплекс будівель Присутніх місць (рос. Присутственных мест) і Гостинного двору, побудував Кам'яний міст, будівлю Головного народного училища, Московські ворота (не збереглися). Почесний громадянин міста.

Твер

Спільно з О. В. Квасовим розробили проект першого регулярного плану забудови Твері, проекти будинків, визначили характер забудови міста. За його участю здійснені планування і забудова площ: восьмикутна (нині площа Леніна) і напівциркульними (нині площа Михайла Тверського). У Твері забудував набережну Волги (нині рос. Набережная Степана Разина), побудував Подорожній палац, будинок губернатора, поштовий двір[2][3].

Катерина II так оцінила його діяльність:

«Твер — друге за красою місто, після Петербурга».

Див. також

Примітки