Одеський повіт

• Створений Указом Олександра І від 19.10.1825 у складі Херсонської губернії;
• Указом Миколи І 16.03.1827 затверджена його територія. Для Одеського повіту виділили з повітів: Тираспольського — 578.325 дес. (21806 осіб) і Херсонського — 424.5754 дес. землі (8396 осіб);
• 1920–1923 у складі Одеської губернії;
• 1923 року повіт ліквідовано та утворено Одеську округу.

Станом на 1886 рік налічував 163 сільських громади, 174 поселення у 33 волостях. Населення — 138 127 осіб (70548 чоловічої статі та 67579 — жіночої), 14497 дворових господарств^[1].

Волості на 1886 рік: Александрфельдська, Анатоліївська, Антоново-Кодинцівська, Анчекрак-Іллінська, Баденська, Більчанська, Біляївська, Велико-Буялицька, Гільдендорфська, Граденіцька, Грос-Лібентальська, Зельцька, Іллінська, Калаглійська, Ковалівська, Коренихська, Кубанська, Курісо-Покровська, Куртівська, Ландауська, Мало-Буялицька, Мангеймська, Нейзацька, Нейфрейдентальська, Нечаянська, Ново-Покровська, Олександрівська, Петрівська, Раснопільська, Рорбахська, Северинівська, Тузлівська, Фрейдентальська^[1].

1921 р. повіт поділявся на 17 волостей: Анатоліївська, Антоново-Кодинцівська, Більчанська, Біляївська, Грос-Лібентальська, Дальницька (утворена з поселень колишньої Дальницької дільниці скасованого Одеського градоначальства), Євгенівська, Зельцька, Курісо-Покровська, Куртівська, Мангеймська, Нечаянська, Северинівська, Сичавська, Троїцька, Усатівська (утворена з сіл колишньої Дальницької дільниці скасованого Одеського градоначальства).

• Одеське градоначальництво.
• Маяки.
• Овідіополь з передмістями Молдаванка та Скурти.
• Очаків, приміські хутори Ближній Бейкуш, Дальній Бейкуш, Куцуруб.

• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
• Перший загальний перепис населення Російської імперії (рос.)