Октава

музичний інтервал, що охоплює 8 ступенів діатонічного звукоряду
Інтервали р:
Див.також:


Окта́ва — в музиці та акустиці — інтервал між двома тонами, частоти яких співвідносяться як 1 : 2. (тобто ). Також, восьмий ступінь діатонічного звукоряду. Також, ділянка звукоряду, в яку входять всі 7 ступенів — до, ре, мі, фа, соль, ля, сі, або 12 півтонів хроматичного звукоряду. Весь музичний діапазон, таким чином, поділяється на 7 повних та 2 неповні октави:

Різновиди октави

В теорії музики розрізняють такі різновиди інтервалу октави:

  • (а) Чисту октаву ( висхідна, низхідна)
  • (b) Зменшену октаву (енгармонічно рівна великій септимі)
  • (с) Збільшену октаву (енгармонічно рівна малій ноні)

Позначення октав

Діапазон застосовуваних у музиці звуків розбитий на 9 октав, кожна з яких має свою назву. Крім того існують різні способи позначення належності звука до тієї чи іншої октави, з яких найпоширеніші два — нотація Гельмгольца та американська нотація.

Найменування октав

Октава, що лежить посередині діапазону, називається «Перша октава», наступна вгору — «Друга», потім «Третя», «Четверта» і «П'ята». Октави нижче 1-ї мають власні назви «Мала октава» — це октава нижче 1-ї, «Велика» — нижче малої, «контроктава» — нижче великої, і нарешті «субконтроктава» — нижче контроктави — найнижча з використовуваних октав. Октави нижче субконтроктави і вище 5-ї октави виходять за діапазон застосовуваних у музиці звуків і тому не мають власних назв і позначень звуків.

Нотація Гельмгольца

Була запропонована німецьким математиком Германом Гельмгольцом у роботі Die Lehre von den Tonempfindungen als physiologische Grundlage für die Theorie der Musik (1863)[1]. Ця нотація заснована на комбінації способу запису назви ступені — з великої або маленької літери, зокрема штрихів поруч з назвою щаблі — від одного до п'яти (замість штрихів також використовуються арабські цифри) і місця постановки штрихів — знизу або зверху. Нотація Гельмгольца може бути застосована як зі складовою системою найменування ступенів, так і з буквеною.

Американська нотація

Інший спосіб позначення октав був запропонований Американським акустичним товариством у 1939 році і в США отримав назву «наукової нотації» (англ. Scientific pitch notation). В американській нотації номер октави записується відразу після визначення ступеня, при цьому октави нумеруються починаючи з найнижчої (субконтроктави), якій присвоюється номер 0-й. Ця нотація застосовується тільки з буквеною системою найменування ступенів.

Повний список октав

Субконтроктава

Охоплює звуки з частотами від 16,352 Гц (включно) до 32,703 Гц[2]. Найнижча з чутних октав, як правило нижні щаблі цієї октави в музиці не використовуються.У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери та справа знизу ставиться цифра 2 (або два штрихи). У науковій нотації має номер 0-й

Номер ступеняЧастота, Гц[2]Складове позначення за ГельмгольцемБуквенне позначення за ГельмгольцемАмериканська нотаціяСучасна музична нотація
116,352До2C2C0 
218,354Ре2D2D0
320,602Мі2E2E0
421,827Фа2F2F0
524,500Соль2G2G0
627,500Ля2A2A0
730,868Сі2H2B0

Контроктава

Охоплює звуки з частотами від 32,703 Гц (включно) до 65,406 Гц.У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери та справа знизу ставиться цифра 1 (або один штрих). У науковій нотації має номер 1.

Номер ступеняЧастота, Гц[2]Складове позначення за ГельмгольцемБуквенне позначення за ГельмгольцемАмериканська нотаціяСучасна музична нотація
132,703До1C1C1 
236,708Ре1D1D1
341,203Мі1E1E1
443,654Фа1F1F1
548,999Соль1G1G1
655,000Ля1A1A1
761,735Сі1H1B1

Велика октава

Охоплює звуки з частотами від 65,406 Гц (включно) до 130,81 Гц.У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з великої літери без додаткових цифр або штрихів. У науковій нотації має номер 2

Номер ступеняЧастота, Гц[2]Складове позначення за ГельмгольцемБуквенне позначення за ГельмгольцемАмериканська нотаціяСучасна музична нотація
165,406ДоCC2 
273,416РеDD2
382,406МіEE2
487,307ФаFF2
597,999СольGG2
6110,00ЛяAA2
7123,47СіHB2

Мала октава

Охоплює звуки з частотами від 130,81 Гц (включно) до 261,63 Гц.У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви без додаткових цифр або штрихів. У науковій нотації має номер 3.

Номер ступеняЧастота, Гц[2]Складове позначення за ГельмгольцемБуквенне позначення за ГельмгольцемАмериканська нотаціяСучасна музична нотація
1130,81доcC3 
2146,83реdD3
3164,81міeE3
4174,61фаfF3
5196,00сольgG3
6220,00ляaA3
7246,94сіhB3

Перша октава

Включає звуки з частотами від 261,63 Гц (включно) до 523,25 Гц. Середня октава звукоряду музичної системи.У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 1 (або один штрих). У науковій нотації має номер 4

Номер ступеняЧастота, Гц[2]Складове позначення за ГельмгольцемБуквенне позначення за ГельмгольцемАмериканська нотаціяСучасна музична нотація
1261,63до1c1C4 
2293,67ре1d1D4
3329,63мі1e1E4
4349,23фа1f1F4
5392,00соль1g1G4
6440,00ля1a1A4
7493,88сі1h1B4

Друга октава

Включає звуки з частотами від 523,25 Гц (включно) до 1046,5 Гц.У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 2 (або два штрихи). У науковій нотації має номер 5

Номер ступеняЧастота, Гц[2]Складове позначення за ГельмгольцемБуквенне позначення за ГельмгольцемАмериканська нотаціяСучасна музична нотація
1523,25до2c2C5 
2587,33ре2d2D5
3659,26мі2e2E5
4698,46фа2f2F5
5783,99соль2g2G5
6880,00ля2a2A5
7987,77сі2h2B5

Третя октава

Включає звуки з частотами від 1046,5 Гц (включно) до 2093,0 Гц.У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 3 (або три штриха). У науковій нотації має номер 6

Номер ступеняЧастота, Гц[2]Складове позначення за ГельмгольцемБуквенне позначення за ГельмгольцемАмериканська нотаціяСучасна музична нотація
11046,5до3c3C6 
21174,7ре3d3D6
31318,5мі3e3E6
41396,9фа3f3F6
51568,0соль3g3G6
61760,0ля3a3A6
71975,5сі3h3B6

Четверта октава

Включає звуки з частотами від 2093,0 Гц (включно) до 4186,0 Гц.У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 4 (або чотири штриха). У науковій нотації має номер 7

Номер ступеняЧастота, Гц[2]Складове позначення за ГельмгольцемБуквенне позначення за ГельмгольцемАмериканська нотаціяСучасна музична нотація
12093,0до4c4C7 
22349,3ре4d4D7
32637,0мі4e4E7
42793,8фа4f4F7
53136,0соль4g4G7
63520,0ля4a4A7
73951,1сі4h4B7

П'ята октава

Включає звуки з частотами від 4186,0 Гц (включно) до 8372,0 Гц. Найвища з використовуваних в музиці октав, переважно використовується лише її нижній ступінь.У нотації Гельмгольца найменування ступенів записуються з маленької букви, праворуч зверху пишеться цифра 5 (або п'ять штрихів). У науковій нотації має номер 8

Номер ступеняЧастота, Гц[2]Складове позначення за ГельмгольцемБуквенне позначення за ГельмгольцемАмериканська нотаціяСучасна музична нотація
14186,0до5c5C8 
24698,6ре5d5D8
35274,0мі5e5E8
45587,7фа5f5F8
56271,9соль5g5G8
67040,0ля5a5A8
77902,1сі5h5B8

Примітки


Див. також

Література

  • Шип С. В. Музична форма від звуку до стилю [Текст]: навч. посіб. / С. В. Шип. — К. : Заповіт, 1998. — 368 с. — ISBN 966-7272-21-4 : Б. Ц.
  • Побережна Г. І., Щериця Т. В. Загальна теорія музики. К: Вища школа, 2004—303 с.
  • Смаглій Г. А. Маловик Л. В. Основи теорії музики.-Харків, 2004.
  • Алдошина И., Приттс Р. Музыкальная акустика. Учебник. — СПб.: Композитор, 2006. — 720 с., ил. ISBN 5-7379-0298-6