Очі блакитного собаки
Очі блакитного пса (ісп. Ojos de perro azul) — оповідання Габрієль Гарсія Маркеса.
 | |
| Автор | Габрієль Гарсія Маркес |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Ojos de perro azul |
| Країна | Колумбія |
| Мова | Іспанська мова |
| Жанр | Оповідання |
| Видано | 1974 |
Написана в стилі «містичного реалізму» історія про хлопця та дівчину, які щоночі зустрічаються уві сні у дивній кімнаті. Хлопець на початку не може запам’ятати дівчину, і, кожного разу потрапляючи разом з нею в кімнату, не згадує, хто вона. Та згодом ситуація змінюється і він сам починає прагнути цих зустрічей. Вони говорять про любов, про відчуття реальності та про мрію зустрітися в реальності. Паролем їхнього спілкування стає фраза «Очі блакитного собаки». Героїв щоразу будить одна і та сама радіопрограма, яку слухає сусідка хлопця щоранку. Діалоги закоханих обірвані, незакінчені, вони весь час не встигають сказати щось важливе. Меркес не закінчує оповідання, дає читачам поле для фантазії.
Постановки
Оповідання перетворено у п'єсу харківською драматургинею Кірою Малініною. Виставу було поставлено на сцені Молодого театрі у Києві під назвою «Неймовірна історія кохання» (реж. Антон Романов).[1]
Примітки
Джерела
- Маркес по-українськи «очима блакитної собаки» // vsiknygy.net.ua
