П'ятра-Нямц

місто в Румунії

П'ятра-Нямц (рум. Piatra Neamț) — місто у повіті Нямц в Румунії, що має статус муніципію.

муніципій
П'ятра-Нямц
Piatra Neamț
Королівський двір місто П'ятра-Нямц
КраїнаРумунія Румунія
Повіт Нямц
Телефонний код+40 233 (Romtelecom, TR)
+40 333 (інші оператори)
Координати46°55′39″ пн. ш. 26°22′15″ сх. д.H G O
Висота315 м.н.р.м.
Населення107 504[1] (2009)
Розташування
Розташування муніципію на карті повіту Нямц
Мапа
Влада
Офіційна сторінка

Географія

Місто розташоване на відстані[2] 277 км на північ від Бухареста, 95 км на захід від Ясс.

Історія

Вид міста
Підйомник П'ятра-Нямц

«Німич в горах» (Нямц) відзначається як руське місто у Волощині в Списку руських міст (1370—1390 рр). Місто було адміністративним центром Нямцького округу в північній частині Молдавського князівства (1346-1859), потім повіт Нямц у князівстві Валахії та Молдови (1859-1881), а з 1881 року - центр повіту королівства Румунія.

8 листопада 1841 року місті відкрито першу в Молдові паперову фабрику, а з 1852 року тут діяла целюлозно-паперова фабрика «Груліч».

Наприкінці ХІХ століття П'ятра-Нямц було складським пунктом торгівлі будівельним лісом, який сплавлявся сюди з хребта «Родна» на плотах річкою Бистрице. У той час населення міста становило близько 20 тисяч жителів, у місті було 10 церков і проводилось до п'яти ярмарків.

У середині XX століття у місті була розвинена целюлозно-паперова, деревообробна, текстильна, харчова промисловість. Поблизу міста знаходився комбінат азотних добрив.

У 1950 році місто отримало статус обласного і стало центром району П'ятра-Нямц.

У 1996 році засновано духовну семінарію в П'ятра-Нямц.

Першому десятилітті XXI століття формується проєкт перетворення муніципалітету на туристичне місто. У 2009 році еволюція цього проєкту призвела до сертифікації міста як курорту національного значення, але згодом, на тлі економічної кризи та додаткових труднощів, його розвиток набув суперечливих аспектів.

Адміністративний устрій

Адміністративно місту підпорядковані такі села (дані про населення за 2002 рік):

Транспорт

Населення

За даними перепису населення 2002 року[3] у місті проживали 104 914 осіб.

Національний склад населення міста:

НаціональністьКількість осібВідсоток
румуни10290698,1 %
цигани13641,3 %
росіяни-липовани1730,2 %
угорці1480,1 %
євреї910,1 %
німці660,1 %
італійці24< 0,1 %
греки23< 0,1 %
турки19< 0,1 %
українці11< 0,1 %
китайці7< 0,1 %
вірмени5< 0,1 %
поляки4< 0,1 %
серби3< 0,1 %
болгари3< 0,1 %
чанго3< 0,1 %
чехи2< 0,1 %
татари1< 0,1 %
не вказали національність6< 0,1 %

Рідною мовою назвали:

МоваКількість осібВідсоток
румунська10406699,2 %
циганська5070,5 %
угорська1250,1 %
російська600,1 %
німецька29< 0,1 %
італійська23< 0,1 %
турецька17< 0,1 %
грецька10< 0,1 %
китайська10< 0,1 %
українська9< 0,1 %
єврейська (їдиш)7< 0,1 %
польська3< 0,1 %
татарська2< 0,1 %
болгарська2< 0,1 %
чеська2< 0,1 %
не вказали рідну мову3< 0,1 %

Склад населення міста за віросповіданням:

РелігіяКількість осібВідсоток
православні9945494,8 %
римо-католики31523,0 %
адвентисти5260,5 %
старообрядці3730,4 %
бретрени2690,3 %
п'ятдесятники2530,2 %
баптисти1660,2 %
греко-католики1250,1 %
юдеї940,1 %
атеїсти52< 0,1 %
мусульмани45< 0,1 %
реформати39< 0,1 %
лютерани28< 0,1 %
не релігійні14< 0,1 %
унітарії7< 0,1 %
лютерани (Синодально-пресвітеріанська церква)6< 0,1 %
лютерани (Аугсбурзького сповідання)2< 0,1 %
не вказали релігію21< 0,1 %

Уродженці

Серджіу Дан (19031976) — румунський письменник, поет і журналіст.

Посилання

Див. також

Примітки