Палац Республіки (Берлін)

Палац Республіки (нім. Palast der Republik) — будівля, що знаходилася на Палацовій площі на острові Шпрееінзель в центрі Берліну (НДР), побудоване на місці знесеного у 1950 році берлінського Міського палацу . У Палаці Республіки проводились засідання Народної палати НДР, крім цього палац виконував функції відкритого для громадськості палацу культури . Після об'єднання Німеччини подальша доля Палацу Республіки стала предметом палких дискусій. 6 лютого 2006 році почався поступовий знос будівлі Палацу Республіки, який завершився до кінця 2008 року.

Палац Республіки
Дата створення / заснування1976
Логотип
Зображення
Зображення інтер'єру
Коротка назваPdR
Країна Німеччина[1]
Адміністративна одиницяМітте
Розташовано на вулиціПалацова площа
Місце розташуванняМітте
У межах природно-географічного об'єктаSpreeinseld
ЗамовникCouncil of Ministers of the GDRd[2]
АрхітекторHeinz Graffunderd[1], Wolf-Rüdiger Eisentrautd[1], Manfred Prasserd[1], Heinz Austd[1] і Karl-Ernst Sworad[3]
Архітектурний стильмодерна архітектура
Дата офіційного відкриття23 квітня 1976[2]
Час/дата припинення існування2 грудня 2008
Замінено спорудоюМіський палац (Берлін)
Пізніше тут збудованоHumboldt Forumd
ОрендарНародна палата НДР
Довжина або відстань180 м
Ширина100 м
Висота32 м
Нічний вигляд
Стан збереженостізнесенийd
Стан використаннязакрито назавждиd
Категорія для екстер'єру елементаd
Категорія Вікісховища для інтер'єра елементаd
Мапа
CMNS: Палац Республіки у Вікісховищі

13°24′09″ сх. д. / 52.517500000027773410° пн. ш. 13.402500000027778526° сх. д. / 52.517500000027773410; 13.402500000027778526

В даний час на місці Палацу Республіки ведеться будівництво Міського Палацу.

Будівництво

Урочисте відкриття Палацу Республіки відбулася 23 квітня 1976 року, а для доступу публіки він відкрився вперше 25 квітня. Будівництво тривало 2 роки 8 місяців. Над проектом палацу працювали архітектори Хайнц Граффундер, Карл-Ернст Зграя, Вольф-Рюдігер Айзентраут, Гюнтер Кунерт, Манфред Прассер і Хайнц Ауст.

При будівництві будівлі зі сталевою конструкцією було використано до 5 тисяч тонн розпорошеного азбесту, що відповідає майже 720 тоннам сирого азбесту. В ті часи такий метод теплозахисту широко застосовувався в усьому світі (про загрозу захворювання раком від азбесту було відомо ще за часів НДР).

Палац був побудований на частині території, що звільнилася після знесення частково зруйнованого під час Другої світової війни і потерпілого від пожежі Міського палацу. Відмовившись від його реконструкції в зв'язку з дефіцитом коштів в післявоєнні роки, уряд НДР ухвалив рішення про знесення "символу прусського мілітаризму і дворянства ". Звільнена територія використовувалася для проведення демонстрацій і масових гулянь і в як парковка.

Розташування і розміри

За формою будівля була паралелепіпедом з довжиною 80 м, шириною 85 м і висотою 32 м.

Палац Республіки знаходився на вулиці Унтер-ден-Лінден, приблизно навпроти Люстгартен і Берлінського собору недалеко від площі Александерплац безпосередньо на березі Шпрее. Поруч знаходиться колишнія будівля Державної ради НДР . За територією, яку займав палац, знаходиться пам'ятник «Маркс-Енгельс-Форум» і берлінська телевежа . Недалеко, в Червоній ратуші, засідає Сенат Берліна.

Галерея

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палац Республіки (Берлін)

  • а б Jurziczek M. Berliner Verkehrsseiten: Online-Magazin zur Berliner Verkehrsgeschichte, Nahverkehrsgeschichten aus Berlin
  • Iersel M. v. https://failedarchitecture.com/berlins-palast-der-republik/ — 2010.
  • 🔥 Top keywords: Файл:Pornhub-logo.svgГоловна сторінкаPorno for PyrosБрати КапрановиСпеціальна:ПошукUkr.netНові знанняЛіга чемпіонів УЄФАХ-69Файл:XVideos logo.svgСлобоженко Олександр ОлександровичPornhubЧернігівYouTubeУкраїнаЛунін Андрій ОлексійовичІскандер (ракетний комплекс)Шевченко Тарас ГригоровичATACMSДень працівників пожежної охорониВірастюк Василь ЯрославовичВікторія СпартцАлеппоFacebookГолос УкраїниКиївПетриченко Павло ВікторовичДуров Павло ВалерійовичСексФолаутТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиTelegramНаселення УкраїниГай Юлій ЦезарЛеся УкраїнкаОхлобистін Іван ІвановичOLXДруга світова війнаЗагоризонтний радіолокатор