Переяслав-Хмельницький район

28 грудня 2001 року районна рада затвердила герб і прапор Переяслава-Хмельницького району. Автор символів району — Олексій Кохан. Прапор являє собою полотнище із трьох вертикальних смуг: білої, червоної й білої, співвідношення ширини смуг — 1:4:1. У центрі полотнища зображений елемент герба міста — біла фортеця із надворотной церквою, що має золотий купол і хрест; гостроверхими бічними вежами, що мають золоту покрівлю й флюгері; у прорізі воріт червлений щит із золотим князівським знаком Всеволода Ярославовича. Герб району: у блакитному щиті зі срібною облямівкою сидячий на срібному трьохгор'є золотий бабак, що тримає в лапах червлену корону, у главі щита виходяще праворуч золоте сонце. Древня фортеця символізує Переяславське князівство, знак Всеволода Ярославовича нагадує про період розквіту князівства. Червоний колір — колір давньоруських військових щитів, білі смуги на прапорі символізують річки Дніпро й Трубіж.

Переяслав-Хмельницький район розміщений у фізико-географічній зоні Центрального лісостепу, тобто у південній частині Київської області. Територія району становить 1456 кв.км, або 5,2 % від території області. Межує на півночі та сході із Бориспільським, Баришівським та Яготинським районами Київської області, на півдні — з Драбівським та Золотоніським районами Черкаської області. Західна межа району проходить вздовж Канівського водосховища, площа якого в межах району становить 20706,3 га. На території району протікає 6 річок довжиною понад 10 км. Найбільші — Дніпро — довжиною 30 км, Трубіж — 50 км, Альта — 34 км, Броварка — 33 км, Карань — 26 км (в межах Переяслав-Хмельницького району).

Площа с/г угідь (за всіма товаровиробниками, включаючи підсобні господарства), становить — 95628,2 га, із них ріллі — 80375,4 га.

Білоозерський.

Ташанський (загальнодержавного значення).

Стовп'язькі краєвиди.

Діброва, Степовий.

Акація біла, Гірка, Два товариша, Дуб кохання, Роблена могила, Соболева могила, Ташанківський дуб, Три брати.

Дніпрово-Яненковий вал.

Криниця святого Георгія.

Болото в урочищі «Солонці», Студенеківські дубові насадження, Крутуха.

Переяславська земля — складова частина Київщини — здавна була адміністративним центром певної округи, розміри і межі якої не раз змінювалися. За епохи Київської Русі це було Переяславське князівство, що охоплювало всю лівобережну частину Середньої Наддніпрянщини і землі на північний схід, у XVII—XVIII ст. — Переяславський полк. Із ліквідацією автономії України наприкінці XVIII ст. Переяслав став повітовим центром Полтавської губернії.

З 1921 року Переяславський повіт входить до Київської губернії, а після утворення 27.02.1932 року Київської області Переяславський район ввійшов до її складу. В 1943 році Переяславський район переіменовано в Переяслав-Хмельницький.

З 1962 по 1965 рік до складу Переяслав-Хмельницького району входили сільські ради Баришівського району, селище Березань та три сільські ради Березанського району.

Сучасна територія Переяславщини зберігає пам'ятки трипільської, зарубинецької та черняхівської культури, багато цих пам'яток відкрито по обох берегах Дніпра, а також уздовж річок Трубежа і Супою.

Населення Переяславщини брало активну участь в селянсько-козацьких повстаннях проти польсько-шляхетського панування в Україні під проводом С.Наливайка, Ф.Трясила, Павлюка, Остряниці, у визвольній війні 1648—1654 рр. на чолі з Богданом Хмельницьким. В Переяславському колегіумі викладав Сковорода.

Адміністративно-територіально район поділявся на 1 міську раду та 31 сільську раду, які об'єднують 51 населений пункт і підпорядковані Переяслав-Хмельницькій районній раді. Адміністративний центр був — місто Переяслав, яке є містом обласного значення та не входило до складу району^[2].

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[3]:

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[4]:

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року^[5]:

З 7 жовтня 1925 в районі видається газета Вісник Переяславщини.

Діють локальні інтернет-видання.

• Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
• Курган (с. Єрківці)
• Погруддя Герою Соціалістичної Праці — Хобта Олена Семенівна (с. Гланишів)
• Свято-Сергіївська каплиця (с. Ташань)
• Ташанський парк (с. Ташань)
• Церква Архістратига Михайла (с. Єрківці)
• Церква Іоанна Богослова (с. Строкова)
• Церква Іоанна Богослова (с. Гайшин)
• Церква Святого Миколая (с. Дівички-1)
• Церква Хрестовоздвиженська (с. Дівички)
• церква Воскресіння Христового (с. Воскресенське)
• руїни церкви Св. Іллі (с. Циблі)

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Переяслав-Хмельницького району були створені 42 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 71,37 % (проголосували 17 840 із 24 998 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 57,74 % (10 301 виборців); Юлія Тимошенко — 15,47 % (2 760 виборців), Олег Ляшко — 12,88 % (2 298 виборців), Анатолій Гриценко — 4,31 % (769 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,98 %.^[6]

• Переяслав-Хмельницька районна рада
• Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація
• Переяслав-Хмельницька централізована бібліотечна система
• Бібліотека Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди
• Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав»
• Переяславський річковий порт

• Офіційний сайт Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації
• Офіційний сайт Переяслав-Хмельницької районної ради
• Офіційний сайт міськрайонної газети «Вісник Переяславщини»
• Інформація з сервера Верховної Ради^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Переяслав-Хмельницький район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради
• Переяслав-Хмельницький район — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)

Баришівський район	Березань, Баришівський район	Яготинський район
Бориспільський район	Переяслав	Яготинський район
Миронівський район, Черкаська область (Канівський район)	Черкаська область (Канів, Канівський район)	Черкаська область (Драбівський район, Золотоніський район)