Пер Лагерквіст

Дитинство і юність

Народився він 23 травня 1891 року у місті Векше в провінції Смоланд. У сім'ї начальника місцевої залізничної станції він був молодшим із семи дітей.Відомо, що у батьківському домі висів портрет Мартіна Лютера і було три книги: Біблія, збірник псалмів і книга проповідей.

Лаґерквіст був багатостороннім і розвиненим юнаком, що доводять його тяга до письменництва, любов до малювання і наявність музичного слуху.

Дебютом літературної діяльності письменника стала розповідати «Материнська любов», надрукована у місцевій газеті «Смоландс-Постен» 19 листопада 1906 року. Молодому даруванню тоді було лише п'ятнадцять років.

Гімназійні роки

У гімназійні роки Лаґерквіст захоплювався біологією і знайомився з новою літературою — Августом Стріндбергом і неоромантиками. Під впливом цих занять молода людина перетворюється на радикального соціаліста. Співпрацюючи із соціалістичними журналами та газетами, Лагерквіст випускає бойовий вірш «Ми, сильні», який вийшов на сторінках молодіжного соціал-демократичного часопису «Фрам» у 1910 році. Вірші і новели цього періоду оспівують героїзм і світле майбутнє, але, по суті, вважаються несамостійними, з абстрактними образами.

Завдяки допомозі старшого брата Гуннара, шкільного вчителя, і всієї родини в цілому, Пер продовжував свою освіту в Уппсалі, куди він у 1911 році вирушив вивчати історію літератури і мистецтва. Сім'я молодого письменника, яка не могла похвалитися зайвим достатком, продовжувала допомагати йому протягом багатьох років.

Експериментальна повість «Люди» побачила світ у 1912 році. Це була перша книга Лагерквіста, що оповідає про демонічного героя, одержимого злом.За їдким зауваженням критика Е. Хедена, книга «у більшій своїй частині — але, на жаль, не цілком — складається з тире».^[4] У подальшій творчості письменник ніколи не повертався до своїх ранніх творів, таких, як «Дві казки про життя» (1913), книга віршів і ліричної прози «Мотиви» (1914) і збірка новел «Залізо і люди» (1915).

Рання творчість

Під час подорожі до Парижа, яку Лаґерквіст здійснив навесні 1913 року, він знайомиться з групою художників із Скандинавії і звертає увагу на сучасний французький живопис. Сильний вплив справив на письменника кубізм з властивими цьому напряму інтелектуалізмом, естетичною метою, відмовою від наслідування дійсності. Восени того ж року виходить естетичний маніфест «Мистецтво словесне і мистецтво образотворче», який оповідає про шляхи розвитку літератури і живопису. У ньому Лаґерквіст виступає проти розважальної літератури, протиставляючи їй сучасне мистецтво, яке побудоване на простих і стійких елементах. До цього мистецтва, на думку Лаґерквіста, належить у першу чергу кубізм, а в літературі — архаїчні форми поезії з їх простою, але виразною мовою: Біблія, ісландський епос, пам'ятки стародавнього Сходу і т. д.

• Маріамна: Повісті / Пер. зі швед. О. Сенюк; Передм. О. М. Звєрєва. Худ. В. М. Попов. Київ, Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1988. (Серія «Зарубіжна проза ХХ століття»). Наклад — 30 000.
  • О. М. Звєрєв. Повірити, що життя — це добро (12 с.)
  • Кат (49 с.)
  • Карлик (153 с.)
  • Варавва (95 с.)
  • Сивілла (108 с.)
  • Паломник (166 с.)
    • Смерть Агасфера
    • Паломник на морі
    • Свята земля
  • Маріамна (49 с.)
• Варавва; пер. зі швед. Ольги Сенюк ; [передм. та комент. А. О. Мацевича]; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка Нац. акад. наук України. — Х.: Фоліо, 2011. — 349 с. : фотогр. — (Бібліотека світової літератури). Наклад — 1500. — ISBN 978-966-03-5103-5 (Б-ка світ. л-ри). — ISBN 978-966-03-5651-1^[5]
  • Карлик
  • Варавва
  • Сивіла
  • Маріамна