Площа святого Петра

Пло́ща Свято́го Петра́, або П'я́цца Сан П'є́тро (італ. Piazza San Pietro) — грандіозна площа у вигляді двох симетричних півкругів, розбита перед базилікою Св. Петра в Римі за проєктом Берніні в 1656–1667. Тут збираються натовпи віруючих, щоб слухати виступи понтифіка.

Площа святого Петра
41°54′07″ пн. ш. 12°27′26″ сх. д. / 41.90218305558332901° пн. ш. 12.45723888891666498° сх. д. / 41.90218305558332901; 12.45723888891666498 12°27′26″ сх. д. / 41.90218305558332901° пн. ш. 12.45723888891666498° сх. д. / 41.90218305558332901; 12.45723888891666498
Країна	Ватикан[1]
Розташування	Ватикан
Тип	майдан і кордонний пунктd
Стиль	архітектура італійського барокоd
Архітектор	Лоренцо Берніні
Площа святого Петра Площа святого Петра (Ватикан)
Медіафайли у Вікісховищі

У 1930-му Беніто Муссоліні проклав від Замку Святого Ангела на площу широку вулицю Примирення (італ. Via della Conciliazione).

Площу обрамляє спроєктована Берніні напівкругла колонада Тосканського ордера. Посередині — єгипетський обеліск, привезений в Рим ще імператором Калігулою. У 1585 за папи Сікста V поставлений архітектором Доменіко Фонтана на теперішнє місце. Це єдиний обеліск у місті, який простояв в незмінному вигляді аж до Відродження. Середньовічні римляни вважали, що в металевій кулі на вершині обеліска зберігається прах Юлія Цезаря. Від обеліска по бруківці розходяться промені з травертина, влаштовані так, щоб обеліск виконував роль гномона.