Порода

сторінка значень у проєкті Вікімедіа

Порода1,2,3,4, (рос. порода, англ. rock, нім. Gestein n) –

Значення терміна

  • 1) Мінеральне утворення, що не є об’єктом добування корисних компонентів при розробці родовищ підземним способом (порожня порода).
  • 2) Скорочення терміна “гірська порода”.
  • 3) Мінеральні частинки, які засмічують корисну копалину у вигляді механічних домішок, зростків, вкраплень і підлягають видаленню у процесі збагачення у відходи (неправильно використовувати термін “порода” у значенні “відходи”).
  • 4) Частина назви деяких мінералів. Розрізняють: породу гіпсову, породу пойкілітову (гіпс).

Міцнісні властивості породи

За міцнісними властивостями виділяють такі гірські породи:

  • Порода м’яка – неущільнена осадова, дезинтеґрована вивержена чи метаморфічна гірська порода, що має межу міцності на одноосьовий стиск у зразку у водонасиченому стані 1–5 МПа; породи м’які розробляються усіма видами виймальних ма-шин без попереднього розпушування.
  • Порода щільна – сильно вивітріла вивержена, метаморфічна чи нескам’яніла осадова з чітко вираженим кристалічним кістяком гірська порода, що має межу міцності на одноосьовий стиск у зразку у водонасиченому стані 5–20 МПа; породи щільні можуть розроблятися потужними виймальними машинами при зусиллях копання не менш 0,3–0,4 МПа без попереднього руйнування.
  • Порода напівскельна – вивержена вивітріла, метаморфічна чи осадова з твердим цементом гірська порода, що має межу міцності на одноосьовий стиск у зразку у водонасиченому стані 20–50 МПа; при розробці порід напівскельних необхідно попереднє руйнування (розпушування), звичайно вибуховим способом.
  • Порода скельна – вивержена, метаморфічна невивітріла чи осадова з кристалічним цементом гірська порода, що має межу міцності на одноосьовий стиск у зразку у водонасиченому стані понад 50 МПа; при розробці порід скельних обов’язково виконувати попереднє руйнування вибуховим способом.

Різновиди порід

  • Порода асфальтова — порода-колектор, яка просякнута мальтою, асфальтом, асфальтитами або та, що містить помітні (значимі) їх включення. Ширше поняття — порода бітумінозна.
  • Порода біогенна (органогенна) — осадова гірська порода, яка складена із продуктів життєдіяльності тварин і рослин або їх залишків, які не розклалися.
  • Порода біокластична — те ж саме, що й порода детритова.
  • Порода бітумінозна — порода, збагачена керогеном типу горючих сланців або бітумами, асфальтом тощо. Дає характерний запах при ударі, забарвлює витяжки при обробці розчинниками, при термічному розкладі дає бітумоподібні продукти.
  • Порода венеріанська — Див. венеріанські гірські породи.
  • Порода вивержена, — Див. вивержені гірські породи.
  • Порода видима — у вуглезбагаченні видимою породою називають породу крупністю понад 25 мм.
  • Порода вулканічна (вулканогенна)– Див. вулканічні гірські породи.
  • Порода вулканогенно-осадова — Див. вулканогенно-осадові породи.
  • Порода вулканокластична — вулканогенна уламкова (кластична) порода. Серед них Влодавець (1959) виділяє лаво-, піро-, псевдопірокластичні і змішані породи. Див. вулканокласти.
  • Порода вулканоміктова — порода, яка складається з продуктів механічного руйнування і перевідкладення різних вулканогенних утворень, зцементо-ваних осадовим матеріалом, не синхронічним з цими утвореннями. Приклади: вулканоміктовий конґломерат, вулканоміктовий пісковик тощо. Син. — порода вулканотеригенна.
  • Порода галогенна — Див. галогенні породи, порода соляна.
  • Порода гібридна — у петрографії — гірська порода аномального складу, утворена внаслідок асиміляції магмою сторонніх гірських порід.
  • Порода гіпабісальна, — Див. гіпабісальні гірські породи.
  • Порода гірська — мінеральний агрегат певного складу і будови, який сформувався в результаті геологічних процесів і залягає в земній корі. Див. гірські породи.
  • Порода глибинна — гірська порода, що утворилася під дією факторів великих глибин. Термін застосовується для інтрузивних (плутонічних) порід. Син. — абісальна порода, ендогенна порода.
  • Порода глиниста — Див. глинисті породи.
  • Порода горіла — Див. горілі гірські породи.
  • Порода грубоуламкова — Див. уламкові гірські породи, псефіти.
  • Порода детритова — органогенно-уламкова осадова гірська порода, складена скелетними залишками організмів. Син. — порода біокластична.
  • Порода ендогенна — те ж саме, що й порода глибинна.
  • Порода ефузивна — вивержена гірська порода, що утворилася внаслідок застигання лави на поверхні Землі або близько від поверхні. Див. ефузивні гірські породи.
  • Порода жильна — Див. жильні гірські породи.
  • Порода залишкова — гірська порода, яка при дезинтеґрації та змінах на (або) поблизу земної поверхні залишається на місці свого первинного залягання. Син. — порода автохтонна, кінгіцит.
  • Порода зеленокам’яна — Див. зеленокам'яні породи.
  • Порода змішана — гірська порода, яка складається з матеріалу різного за походженням, вулкано- і хемогенного, метаморфічного, осадового, в т.ч. і біогенного тощо або різнорідного уламкового матеріалу — пісковики, алевроліти, вапняки, мергелі, кременисті породи і т.д. Див. змішана гірська порода.
  • Порода інтрузивна — Див. інтрузивні гірські породи.
  • Порода кайнотипна — Див. кайнотипні гірські породи.
  • Порода карбонатна — осадова гірська порода, більш ніж на 50% складена одним або декількома карбонатними мінералами. Див. карбонатні породи.
  • Порода катакластична, — Див. катакластичні породи, катаклазити.
  • Порода кисла — Див. кислі гірські породи.
  • Порода кластична — те ж саме, що й порода уламкова.
  • Порода-колектор — гірська порода, здатна вміщувати рідини і гази і пропускати їх через себе за наявності перепаду тиску.
  • Порода компетентна — Див. компетентна порода. Протилежне — некомпетентна порода.
  • Порода корінна — Див. корінні породи.
  • Порода кремениста — Див. кременисті (крем’янисті) породи, силіциди.
  • Порода кристалічна — гірська порода будь-якого походження, яка складається з кристалічних мінералів. Звичайно цей термін застосовують до магматич-них і метаморфічних гірських порід.
  • Порода лавокластична — порода вулканокластична, в якій уламки лави зцементовані лавою.
  • Порода лейкократова — Див. лейкократові гірські породи.
  • Порода лужна — Див. лужні гірські породи.
  • Порода магматична — Див. магматичні гірські породи.
  • Порода марсіанська — Див. марсіанські породи.
  • Порода мафічна — вивержена порода, в якої кольоровий індекс 65<М<90.
  • Порода мезократова — магматична порода, яка займає проміжне положення між лейкократовими і меланократовими.
  • Порода меланократова — Див. меланократові гірські породи.
  • Порода метаморфічна — Див. метаморфічні гірські породи.
  • Порода метаморфогенна — Див. метаморфогенні глинисті породи.
  • Порода метаосадова — осадова порода після її метаморфічних змін.
  • Порода метасоматична — Див. метасоматичні гірські породи. Син. — метасоматит.
  • Порода місячна — Див. місячні породи.
  • Порода нафтоносна — гірська порода, яка містить у природних умовах нафту і генетично пов’язані з нею вуглеводні. Як правило, це пориста порода — пісок, пісковик, ніздрюватий і тріщинуватий вапняк. Нафтоносними бувають також глини, сланці, інші щільні породи. Розрізняють первинно нафтоносну — ту, в якій нафта утворилася вперше, і вторинно нафтоносну — в яку нафта потрапила внаслідок міграції.
  • Порода некомпетентна — те ж саме, що й порода податлива. Протилежне — компетентна порода.
  • Порода несортована (невідсортована) — осадова кластична порода, яка складається з уламків різного розміру. Склад і обкатаність уламків теж різна. Найхарактерніша для пролювіальних, делювіальних та льодовикових відкладів та відкладів змішаного льодовиково-морського походження. Див. невідсортований матеріал.
  • Порода «німа» — Див. "німі" гірські породи.
  • Порода олігоміктна (олігоміктова) — Див. олігоміктна (олігоміктова) порода.
  • Порода оолітова — Див. оолітова порода. Син. — порода регенераційна.
  • Порода оруднена — те ж саме, що й рудоносні гірські породи.
  • Порода осадова — гірська порода, яка утворилася на поверхні Землі шляхом перевідкладення продуктів вивітрювання і руйнування інших порід, осадження із води різних басейнів або в результаті життєдіяльності організмів. Розрізняють: породу осадову залізисту (зі значним вмістом Fe), осадово-вулканогенну, осадово-метаморфічну (парапорода), Див. — осадові гірські породи.
  • Порода основна — Див. основні гірські породи.
  • Порода палеотипна — Див. палеотипні гірські породи.
  • Порода паратектитова — Див. паратектитова порода.
  • Порода первинна — порода, яка виникла безпосередньо з розплавленої магми не зміненої наступними процесами. Протиставляється породі метаморфічній.
  • Порода пірокластична — Див. пірокластичні гірські породи, пірокласти.
  • Порода пірокласто-теригенна — пухка змішана гірська порода, яка складається з пірокластичного тери-генного матеріалу. Див. пірокластичні гірські породи, пірокласти, теригенні відклади.
  • Порода плутонічна — те ж саме, що й порода інтрузивна.
  • Порода повнокристалічна — гірська порода будь-якого походження, яка складається тільки з кристалічних мінералів і не містить скла. Іноді її складові частини ідентифікуються виключно під мікроскопом.
  • Порода податлива — гірська порода, яка характеризується гнучкістю, пластичністю, малим зчепленням зерен. Слабко- або незцементована порода. Легко піддається деформації в процесі складчастості. Приклад — глинисті сланці. Син. — порода некомпетентна.
  • Порода полігенна — конґломерати, брекчії, пісковики і піски, які складаються з уламків різних порід — осадових, магматичних, метафорфічних. Син. — порода поліміктова.
  • Порода поліміктова — те ж саме, що й порода полігенна.
  • Порода пропілітизована — метасоматична гірська порода, яка виникла в результаті пропілітизації лав, інтрузивних, пі-рокластичних або теригенних порід різного складу. Постійні мінеральні компоненти П.п. — лужні польові шпати (альбіт, адуляр), калієва гідрослюда, хлотит, кварц, пірит, кальцит, епідот, актиноліт, цеоліти.
  • Порода пуста, Порода порожня — Див. пуста порода, порожня порода.
  • Порода пухка — Див. пухка гірська порода.
  • Порода регенераційна — те ж саме, що й порода ортотектитова.
  • Порода рудоносна — те ж саме, що й рудоносні гірські породи. Син. — порода оруднена.
  • Порода середня — Див. середні гірські породи.
  • Порода сірокольорова — гірська порода сірого, світло-сірого та білястого кольору. Може бути річковим, озерним, шельфовим або глибоководним осадом, породою пустель. Колір гірських порід визначають ряд факторів: природа материнських порід, умови залягання, умови вивітрювання, діагенез.
  • Порода скарнова — те ж саме, що й скарни.
  • Порода скельна — Див. скельні породи.
  • Порода соляна — різновид галогенних порід. Містить легкорозчинні у воді хлоридні та сульфідні сполуки Na, K, Mg, Ca.
  • Порода соляна калійно-магнезіальна — порода соляна, складена г.ч. сильвіном, карналітом, поліґалітом, кізеритом, кіанітом, ланґбейнітом, епсомітом. Присутні ангідрит і галіт.
  • Порода сульфатна — Див. сульфатні гірські породи.
  • Порода теригенна — Див. теригенні відклади.
  • Порода трепеловидна — продукт сірчанокислого вилуговування і слабкого окременіння карбонатно-глинистих порід і мергелів у зоні окиснення родовищ сірки. За зовнішнім виглядом і властивостями схожа на трепел, але генетично відмінна від нього. Відома в межах родовищ сірки у Середній Азії.
  • Порода туфогенна — Див. туфогенна гірська порода.
  • Порода уламкова — осадова гірська порода, складена уламками мінералів і порід. Син. — кластична порода. Див. уламкові гірські породи.
  • Порода хемогенна — осадова гірська порода, яка утворилася шляхом хімічного осадження із водного розчину. Див. хемогенні гірські породи.
  • Порода щільна — термін, який відображає якісний стан породи — монолітна скельна порода, в якій ні на око, ні за допомогою лупи не розрізняються пори, тріщини та складові частини.
  • Порода, що вміщає корисну копалину (вмісна або вміщувальна порода) (рос. вмещающая порода, англ. enclosing rock, adjoining rock; нім. das nutzbare Mineral enthaltende Gestein n (Nebengestein oder Flöz-nebengestein n)) — гірська порода, в якій знаходиться рудний або вугільний, нафтовий та ін. поклад, жила або інше геологічне тіло з корисною копалиною. При похилому заляганні перерахованих геологічних тіл П.в.к.к. — це бокова порода.
  • Породи арктичного типу — загальний термін для базальтових та асоційованих з ними порід Арктики. Займають проміжне положення між лужними породами атлантичних островів і вапняково-лужними породами тихоокеанських околиць. Розповсюджені на островах Північного Льодовитого океану.
  • Породи ультраосновні — Див. ультраосновні гірські породи.

Див. також

Література