Праджняпараміта
Праджняпараміта (санскр. प्रज्ञपारमिताप्रज्ञपारमिता, «позамежна мудрість» або «досконалість мудрості»[1], кит. трад. 般若波羅蜜多, спр. 般若波罗蜜多, піньїнь: bōrě bōluómìduō, акад. Боже боломідо; монг. билэг бармид, яп. 般若波羅蜜多, ханняхарамітта) — одна з центральних концепцій буддизму Махаяни, що принципово описує доктрини дгарми та пустотності (шуньяти), уявної реальності та шляху бодгісаттв.
Ім'я Праджня-параміти (Премудрості) також носить жінка-бодгісаттва, що є феноменальним втіленням досконалої мудрості.
Найкоротшою сутрою, що в парадоксальній манері описує Праджняпараміту, є «Праджняпараміта хрідая сутра» (Сутра Серця Праджняпараміти)[2].
Сутри праджняпараміти
У буддійській літературі існує кількасутр, що в тій чи іншій мірі описують доктрину досконалої мудрості або досконалоїпраджни:
- Діамантова сутра (Ваджраччхедика праджняпараміта сутра),
- Сутра Серця (Праджняпараміта хрідая сутра),
- Аштасахасріка-праджняпараміта-сутра («Восьмитисячник про досконалість мудрості»),
- Шатасахасріка-праджняпараміта («Стотисячник про досконалість мудрості»),
- Панчавімшати-праджняпараміта («Двадцятип'ятитисячник»),
- частково збережена Аштадашасахасріка-праджняпараміта («Вісімнадцятитисячник»)[3],
- Махапраджняпараміта-сутра («Сутра великої праджняпараміти», що складається з 16 сутр)[4] та інші сутри.
Аштасахасріка-праджняпараміта-сутра, що з'явилася в I столітті до н. е., була першим текстом із серії сутр Праджняпараміти. У подальші два-три століття з'явилися доповнені варіанти Аштасахасрікі об'ємом в 25 000, 100 000, 500 000 шлок, які нічим не відрізнялися від вихідної сутри за змістом, але включають в себе додаткові розповідні елементи, повтори і описи. Після періоду доповнень почався період узагальнення і резюмування великих сутр, в ході якого з'явилися лаконічні і дуже шановані в Східній Азії Діамантова сутра і Сутра Серця Позамежної Премудрості, а також деякі інші сутри[5].
Вважається, що автором всіх сутр Праджняпараміти єБудда Шак'ямуні. Згідно з традицією, коли Будда викладав дані сутри, він залишився не зрозумілим, тому сутри деякий період часу не були відомі. У той же час вважається, що бодгісаттви, які «були незримо присутні» під час проповіді, зберегли проповіді Будди, щоб викласти їх тоді, коли прийде потрібний час[6].
Мантра
Примітки
Джерела
- СУТРИ ПРАДЖНЯПАРАМІТИ “СЕРЦЕ ПОЗАМЕЖНОЇ МУДРОСТІ” та “ДІАМАНТОВЕ ЛЕЗО ПОЗАМЕЖНОЇ МУДРОСТІ” 2018 р.
- (рос.)Философия буддизма: энциклопедия / відп. ред. М. Т. Степанянц;. — М. : Зх. літ.,ИФ РАН, 2011. — 1045 с. — ISBN 978-5-02-036492-9.
Література
- (рос.)Абаєва Л. Л., Андросов В. П., Бакаєва Е. П. та ін. Праджняпараміта // Буддизм: Словар / Під заг. ред. Н. Л. Жуковська, О. М. Ігнатовича, В. І. Корнева. — М. : Республіка, 1992. — 288 с. — ISBN 5-250-01657-X.
- (рос.)Дюмулен Г. «Праджняпараміта» — сутри досконалої мудрості // Історія дзен-буддизму. Індія і Китай. — СПб. : ОРИС, 1994. — С. 53—58. — ISBN 5-88436-026-6.
- (рос.)Судзукі Д. Т. VI. Філософія та релігія праджняпараміти // Нариси про дзен-буддизм. Частина третя / під ред. С. В. Пахомова. — СПб. : Наука, 2005. — С. 225—317. — ISBN 5-02-026880-1.
- (рос.)Ваджраччхедикапраджняпараміта сутра \\ В зб. : Психологічні аспекти буддизму. Новосибірськ. 1986.
- (рос.)Хрідаяпраджняпараміта сутра \\ В зб.: Психологічні аспекти буддизму. Новосибірськ. 1986.
