Псиломелан
Псиломелан (рос. псиломелан; англ. psilomelane; нім. Psilomelan n) –
- 1) Мінерал класу оксидів і гідрооксидів, основний оксид барію і манґану ланцюжкової будови. Склад мінливий, BaMn2+(Mn4+)9O20•3H2O. Містить ВаО (від 0-4 до 12,4-17,5 %); MnO2 — 72,77; MnO — 7,42; H2O — 3,77. Сингонія моноклінна. Утворює натічні з концентрично-зональною будовою, а також землисті, порошкоподібні агрегати. Густина 4,71. Твердість 5,5-6,5. Блиск напівметалічний. Крихкий. Поширений мінерал зони окиснення марганцевих родовищ і первинних осадових родовищ манґану. Рідше зустрічається в гідротермальних родовищах як другорядний мінерал. Марганцева руда. Поширення: Гессен, Рейнланд-Пфальц, Ейфель — ФРН, Чіатура (Грузія), Нагпур (Індія). Є в Україні в Нікопольському марганцевому басейні.
Псиломелан | |
---|---|
Ідентифікація | |
Сингонія | моноклінна сингонія |
Псиломелан у Вікісховищі |
Синоніми: белдонгірит, псиломеланіт, вад, скляна голова чорна, манґаномелан вохра чорна, α-псиломелан, протомелан, руда манґанова тверда або чорна, псиломеланіт.
- 2) Суміш оксидів і гідроксидів Mn у вигляді натічних («чорна скляна голова»), суцільних масивних або землистих (вад) агрегатів. До складу таких сумішей входять, крім власне псиломелану (романешиту), криптомелан, голандит, коронадит, піролюзит і ін. оксиди і гідроксиди Mn; ці суміші (особливо вад) поширені значно ширше, ніж романешит. Збагачується флотацією (після відсадки і іноді магнітної сепарації). Псиломелан поряд з піролюзитом — головний компонент манґанових руд.
Від грецьк. «псильос» — лисий, голий, гладенький і «мелас» — чорний (W.K.Haidinger, 1827).
Різновиди
Розрізняють:
- псиломелан аномальний (псиломелан з низькою твердістю 1,5–3,0);
- псиломелан баріїстий (1. псиломелан; 2. голандит);
- псиломелан баріїсто-кальціїстий (суміш піролюзиту з псиломеланом);
- псиломеланіт (псиломелан);
- псиломелан каліїстий (псиломелан, який містить до 3,5 % K2O);
- псиломелан кальціїстий (псиломелан, який містить до 9 % CaO);
- псиломелан літіїстий (псиломелан, який містить до 4 % Li2O);
- псиломелан мідний (вад мідний); псиломелан м'який (псиломелан аномальний з низькою твердістю 1,0–3,0);
- псиломелан свинцевистий (квенселіт);
- α-псиломелан (псиломелан).
Див. також
Примітки
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Псиломелан // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Псиломелан // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
🔥 Top keywords: Файл:Pornhub-logo.svgГоловна сторінкаPorno for PyrosБрати КапрановиСпеціальна:ПошукUkr.netНові знанняЛіга чемпіонів УЄФАХ-69Файл:XVideos logo.svgСлобоженко Олександр ОлександровичPornhubЧернігівYouTubeУкраїнаЛунін Андрій ОлексійовичІскандер (ракетний комплекс)Шевченко Тарас ГригоровичATACMSДень працівників пожежної охорониВірастюк Василь ЯрославовичВікторія СпартцАлеппоFacebookГолос УкраїниКиївПетриченко Павло ВікторовичДуров Павло ВалерійовичСексФолаутТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиTelegramНаселення УкраїниГай Юлій ЦезарЛеся УкраїнкаОхлобистін Іван ІвановичOLXДруга світова війнаЗагоризонтний радіолокатор