Пянида Борис Петрович
Борис Петрович Пяни́да (28 листопада 1935, Дячкове — 16 листопада 2020, Буди) — український художник кераміки; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1966 року. Батько художника Юрія Пяниди.
| Пянида Борис Петрович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 28 листопада 1935 Дячкове, Диканський район, Харківська область, Українська СРР, СРСР | |||
| Смерть | 16 листопада 2020 (84 роки) | |||
| Буди | ||||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Навчання | Миргородський керамічний технікум (1959) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Панащатенко Валентина Степанівна і Богданов Володимир Якович | |||
| Працівник | Будянський фаянсовий завод | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Нагороди |  | |||
Життєпис
Народився 28 листопада 1935 року в селі Дячковому (нині Полтавський район, Полтавської області, Україна) у бідній селянській сім'ї. Протягом 1952—1959 років навчався на художньому відділенні Миргородському керамічному технікумі, був учнем Володимира Богданова, Леоніда Статкевича, Валентини Панащатенко, О. Сухаревського.
З 1959 по 1996 рік працював на Будянському фаянсовому заводі, де разом зі своїми колегами створив унікальний стиль будянського фаянсу. Започаткував на заводі підполивне малювання фарбами, розчинами солей і барвними оксидами металів, зокрема кобальту, нікелю, марганцю. У 1996—1997 роках викладав у Будянській дитячій художній школі народного мистецтва.
Мешкав у селищі міського типу Будах в будинку на вулиці Дачній, № 10, квартира № 74[1]. Помер у Будах 16 листопада 2020 року.
Творчість
Працював в галузі декоративного мистецтва (художня кераміка). Серед робіт:
Був автором товарного знаку будянського фаянсу «Півник», який зареєстрований Держком винаходів СРСР 5 серпня 1967 року[2].
З середини 1990-х років, коли підприємство припинило діяльність, зайнявся графікою.
Брав участь у республіканських виставках з 1966 року, зарубіжних — з 1961 року, зокрема в Загребі, Токіо, Парижі, Лейпцигу, Познані, Ріо-де-Жанейро, Монреалі. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1986, 1995, 2016 роках.
Посуд та тематичні роботи представлені в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві, музеях Харкова, Запоріжжя, Полтави, Сум, Оренбурга, Чернігова, Диканьки, Миргорода та Опішні Полтавської області, Буд і Лозової Харківської області, Державному історичному музеї та Музеї-садибі Кусково у Москві.
Відзнаки
- Диплом другого ступеню Головного комітету Виставки досягнень народного господарства Української РСР (1982)[3];
- Почесний диплом Міністерства легкої промисловості СРСР (1982)[3];
- Заслужений художник України з 1999 року[4];
- Стипендія Харківської обласної державної адміністрації в області культури і мистецтва імені Сергія Васильківського (2010)[3].
Примітки
Література
- П'яніда Борис Петрович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 384.;
- П'яніда Борис Петрович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 189—190.;
- П'янида Борис Петрович // Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977., С. 152;
- В. М. Ханко. П'янида Борис Петрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
