Півненко Олександр Сергійович
Олекса́ндр Сергі́йович Півне́нко (нар. 21 лютого 1986) — український спортсмен, військовослужбовець, бригадний генерал Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Командувач Національної гвардії України (від 8 липня 2023)[1], член Ставки Верховного Головнокомандувача (від 25 липня 2023)[2]. Герой України (2023).
Олександр Півненко Олександр Сергійович Півненко | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Бригадний генерал | |||||||
Загальна інформація | |||||||
Народження | 21 лютого 1986 (38 років) НДР | ||||||
Національність | українець | ||||||
Alma Mater | Криворізький ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою, Харківський інститут танкових військ і Національний університет оборони України | ||||||
Військова служба | |||||||
Приналежність | Україна | ||||||
Вид ЗС | Національна гвардія | ||||||
Формування | |||||||
Війни / битви | Російсько-українська війна | ||||||
Командування | |||||||
| |||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||
Життєпис
Олександр Півненко народився 1986 року в сім'ї військового[3][4].
Закінчив Криворізький ліцей з посиленою фізичною підготовкою, Харківський інститут танкових військ, Національний університет оборони України (оперативно-тактичний рівень)[3].
Проходив службу в Окремому загоні спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України в Києві[5].
Станом на 2011 рік офіцер загону спеціального призначення та боротьби з тероризмом 1-шої бригади оперативного призначення[6].
Від 2018 — у Східному територіальному управлінні НГУ. Брав активну участь в АТО/ООС; від 24 лютого 2022 — у відсічі повномасштабного російського вторгнення військ РФ в Україну. Того ж року призначений командиром 3-ї бригади оперативного призначення[7].
Проявив мужність та професіоналізм під час боїв за Харків, звільнення його передмість (зокрема селища Кутузівка, сіл Мала Рогань і Циркуни Харківського району) та утримання бойових позицій біля м. Торецьк Бахмутського району на Донеччині. Під командуванням полковника Олександра Півненка бійці 3 БрОП ліквідували значну кількість живої сили та військової техніки російських окупантів, зокрема чотири танки на об'їзній дорозі під Харковом у перший день широкомасштабного вторгнення та літак Су-25, пілота якого затримали; знищили вісім БМП, дві установки ЗУ-23-2, 22 одиниці автомобільної техніки та реактивну систему залпового вогню. Неодноразово допомагав з евакуацією мирного населення[3].
2023 року призначений начальником Східного територіального управління НГУ[3].
8 липня 2023 року указом Президента України призначений командувачем Національної гвардії України[8][9][10][11]. 10 липня Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко представив Олександра Півненка командному складу НГУ[12].
Особисте життя
Займається спортом[3].
Нагороди
- звання Герой України з вручення ордена «Золота Зірка» (23 березня 2023) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[13];
- орден «За мужність» II ступеня (30 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[14];
- орден «За мужність» III ступеня (17 червня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[15];
- почесна грамота Київської обласної державної адміністрації із врученням іменного годинника (30 березня 2011) — за багаторічну бездоганну службу, зразкове виконання службових обов'язків, високий професіоналізм та у зв'язку із Днем внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України[16].
Військові звання
- бригадний генерал (29 вересня 2023)[17];
- полковник.