Пітер Денніс Мітчелл
Пітер Денніс Мітчелл (англ. Peter Dennis Mitchell; 29 вересня 1920, Мітчем, Суррей — 10 квітня 1992, Бодмін, Корнуолл) — британський біохімік, лауреат Нобелівської премії з хімії (1978).
| Пітер Денніс Мітчелл | |
|---|---|
| англ. Peter Dennis Mitchell | |
.jpg) | |
| Народився | 29 вересня 1920[1][2][…] Суррей, Англія, Сполучене Королівство |
| Помер | 10 квітня 1992[1][2][…] (71 рік) Бодмін, Cornwall[d], Корнуолл, Англія, Велика Британія |
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | біохімік, хімік, викладач університету |
| Alma mater | Кембриджський університет |
| Галузь | біохімія |
| Заклад | Единбурзький університет |
| Науковий ступінь | доктор філософії (Ph.D) з біохімії |
| Членство | Лондонське королівське товариство Американська академія мистецтв і наук Французька академія наук[4] Національна академія наук США |
| Відомий завдяки: | механізм синтезу АТФ |
| Нагороди | |
| Автограф |  |
 Пітер Денніс Мітчелл у Вікісховищі | |
Біографія
Пітер Мітчелл здобув освіту в Кембріджському університеті. У 1951 році здобув ступінь доктора філософії з біохімії, вивчаючи механізми дії пеніциліну.
З 1955 по 1963 працював у Едінбурзькому університеті, звідки звільнився через погане здоров'я.
Довгий час працював незалежним дослідником.
Наукова діяльність
Автор хеміосмотичної теорії окисного фосфорилювання. Показав, що синтез АТФ у мітохондріях відбувається завдяки електричному градієнту на внутрішній мембрані мітохондрії, так званій спряженій мембрані. Нагороджений нобелівською премією з хімії за 1978 рік з формулюванням «за внесок в розуміння процесу перенесення біологічної енергії, зроблений завдяки створенню хеміосмотичної теорії»
Заклав основи нової галузі науки — векторної біології.
Член Лондонського королівського товариства (з 1974).
Більшість ключових експериментів здійснив разом з Дженніфер Мойл[en].
Примітки
Джерела
- Біографія Пітера Мітчелла (англ.)
 | Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
