Реакція «Бийся або тікай»
Реакція «Боротьби або втечі» (також звана гіперзбудженням, або гострою реакцією на стрес) — фізіологічна реакція, що виникає у відповідь на небезпечну подію, фізичну травму або загрозу для життя[1]. Вперше описана Уолтером Бредфордом Кенноном[a][2].
За його теорією тварини реагують на загрози розрядкою симпатичної нервової системи, що готує тварину до битви або втечі[3]. Якщо конкретніше, то мозковий шар надниркових залоз спричиняє гормональний каскад, що призводить до секреції катехоламінів, особливо норадреналіну і адреналіну.[4] Гормони естроген, тестостерон і кортизол, а також нейромедіатори дофамін і серотонін також впливають на те, як організм реагує на стрес[5].
Фізіологія
Автономна нервова система
Вегетативна нервова система — це система контролю, яка діє значною мірою несвідомо. Вона регулює серцевий ритм, травлення, частоту дихання, реакція зіниць, сечовипускання і сексуальне збудження. Ця система є основним механізмом контролю реакції «Бий або тікай», і її роль опосередковується двома різними складовими: симпатичною нервовою системою і парасимпатичною нервовою системою.[6]
Симпатична нервова система
Симпатична нервова система бере свій початок в спинному мозку і її основна функція полягає у тому, щоб активувати фізіологічні зміни, які відбуваються під час реакції «Бий або тікай». Цей компонент автономної нервової системи використовує і активізує викид норадреналіну в цій реакції.[7]
Парасимпатична нервова система
Парасимпатична нервова система бере початок у крижовій ділянці спинного мозку та довгастого мозку, і працює у взаємодії з симпатичною нервовою системою. Її основна функція полягає в тому, щоб активувати реакцію «відпочити і переварити», а також повернути організму гомеостаз після реакції «Бий або тікай». Ця система використовує і активує вивільнення нейромедіатора ацетилхоліну.
Реакція
Реакція починається в мигдалеподібному тілі, що викликає нейронну відповідь в гіпоталамусі. Первісна реакція супроводжується активацією гіпофізу і секрецію гормону АКТГ.[8] Надниркові залози активуються майже одночасно (за допомогою симпатичної нервової системи) і вивільняють гормон адреналін. Випуск хімічних месенджерів призводить до вироблення гормону кортизолу, який збільшує кров'яний тиск, рівень цукру в крові, а також пригнічує імунну систему.[9] Перша реакція і наступні реакції запускаються у намаганні створити імпулсь енергії. Цей заряд енергії активується адреналіном зв'язування з клітинами печінки, і наступним виробництвом глюкози. Крім того, циркуляція кортизолу призводить до перетворення жирних кислот на енергію, яка готує м'язи по всьому тілу для реакції (відповіді). Гормони катехоламіни, такі як адреналін (епінефрин) і норадреналін, сприяють негайній фізичній реакції, пов'язаній з підготовкою до вимушених м'язових дій. Окрім цього спостерігаються[10]:
- Пришвидшення роботи серця і легенів;
- Блідість і почервоніння, або обидві цих ознаки почергово;
- Інгібування шлунка і роботи верхнього кишківника до моменту, коли процес травлення сповільнюється або зупиняється;
- Загальний вплив на сфінктери тіла;
- Звуження кровоносних судин у багатьох частинах тіла;
- Звільнення метаболічних джерел енергії (зокрема, жирів та глікогену) для м'язової дії;
- Зниження тонусу судин, що йдуть до м'язів;
- Інгібування слізної залози (відповідає за продукування сліз) і слиновиділення;
- Розширення зіниць (мідріаз);
- Розслаблення сечового міхура;
- Гальмування ерекції;
- Слухова ізоляція (втрата слуху);
- Тунельний зір (втрата периферійного зору);
- Розгальмовування спінальних рефлексів;
- Тремтіння кінцівок або тулуба (тремор).
Функції фізіологічних змін
Емоційні компоненти
Регуляції емоцій
Емоційної реактивності
Когнітивні компоненти
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
- Фізіологічна реакція // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
