Рейнський союз
Рейнський союз 1806—13 (нім. Rheinbund, фр. Confédération du Rhin) — об'єднання низки німецьких держав під протекторатом Наполеона I, створене відповідно до договору між Французькою імперією і 16 державами Західної і Південної Німеччини. Підписаний 12 липня 1806 року в Парижі.
| Rheinbund (нім.) États confédérés du Rhin (фр.) Рейнський союз | ||||
| Конфедерація маріонеткових держав Французької імперії | ||||
| ||||
Імераторський штандарт | ||||
 | ||||
| Столиця | Франкфурт 50°07′ пн. ш. 8°41′ сх. д.H G O | |||
| Мови | Офіційні мови: німецька, французька | |||
| Державний устрій | Конфедерація | |||
Протектор (Французького імператора) | ||||
| - 1806–13 | Наполеон I | |||
Принц-примас (Великого герцогства Франкфурт) | ||||
| - 1806—1813 | Карл фон Дальберг | |||
| - 1813 | Ежен Богарне | |||
| Історичний період | Наполеонівські війни | |||
| - Утворення | 12 липня 1806 | |||
| - скасування Священної Римської імперії | 6 серпня 1806 | |||
| - скасування | 4 листопада 1813 | |||
| Сьогодні є частиною |  Австрія Чехія Німеччина Італія Ліхтенштейн Польща | |||
| ||||
.svg){kind=small}
![Імераторський штандарт Наполеона I[1] of Рейнського союзу](https://www.search.com.vn/wiki/uk/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Imperial_Standard_of_Napol%C3%A9on_I.svg)
Історія
Наполеонівські війни і Німецька медіатизація перекроїли мапу Німеччини: з 51 вільного міста Наполеон залишив лише п'ять, решта ж були передані десятку найбільших держав. Та ж доля спіткала сотні дрібних князівств, церковні володіння і землі імперських лицарів.
При підписанні договору про створення Рейнського союзу 12 липня 1806 16 південно- і західнонімецьких князівств офіційно оголосили про свій вихід з Священної Римської імперії і об'єднання в конфедерацію під патронажем Наполеона. Перед підписанням Наполеон поставив перед учасниками 24-годинний ультиматум, за яким у разі непідписання французькі війська повинні були бути введені в південно-і західнонімецькі землі. За кілька днів після укладення договору Рейнського союзу Франц II, який став у 1804 імператором Австрійської імперії, зрікся престолу Священної Римської імперії німецької нації і оголосив про її скасування. Це було також виконанням ультиматуму Наполеона.
До 1808 до Рейнського союзу приєдналися ще 23 німецькі держави. Вже внаслідок поразки Пруссії проти Франції в битві при Єні до його складу увійшли багато центрально-і північнонімецьких дрібних держав. У 1808 Рейнський союз досяг своїх найбільших розмірів. Він охоплював чотири королівства, п'ять великих герцогств, тринадцять герцогств, сімнадцять князівств, а також незалежні ганзейські міста Гамбург, Любек і Бремен. Останнім до Рейнського союзу приєднався князь Ангальт-Дессау і отримав у відповідь титул герцога. Осторонь залишилися лише Пруссія, Австрія. У 1810 великі частини північної Німеччини, що включають гирла Емсу, Везеру і Ельби, були анексовані безпосередньо наполеонівською Францією, щоб краще контролювати континентальну блокаду Англії.
Рейнський союз був значною мірою військовим альянсом, а його члени були зобов'язані надавати Франції численні військові контингенти. У відповідь багато з них були підняті в статусі (Баден, Гессен-Дармштадт, герцогства Клеве і Берг стали великими герцогствами, а Вюртемберг і Баварія — королівствами), а також досягли часом великого розширення своїх володінь. Дружнім собі Рейнським союзом Наполеон створив значний буферний простір на північному сході Франції. Від рішень Наполеона Рейнський союз залежав не тільки у військовій сфері, але й у рамках континентальної блокади Англії, і в торговельній політиці.
За договором Рейнський союз повинен був мати загальні конституційні органи, що, проте, незабаром було відкинуто внаслідок прагнення більших членів союзу до самостійності. Бундестаг, організований головуючим князем Карлом Теодором фон Дальберг, так і не зібрався, оскільки в ньому відмовлялися брати участь насамперед Вюртемберг і Баварія.
У 1813, після поразки Наполеона в Битві народів під Лейпцигом, Рейнський союз розпався. На сьогодні єдиним його членом, що зберіг незалежність, є князівство Ліхтенштейн.
Склад союзу
У наступних таблицях перераховані члени Рейнського союзу з датами вступу і виставленими військовими контингентами (в дужках):[2]
Королівства і великі герцогства
| Прапор | Монархія | Рік приєднання | Примітки |
|---|---|---|---|
 | Велике герцогство Баден | 12 липня 1806 | Фундатор; раніше маркграфство (8000) |
.svg){kind=small} | Королівство Баварія | 12 липня 1806 | Фундатор; раніше герцогство (30,000) |
.svg){kind=small} | Велике герцогство Берг | 12 липня 1806 | Фундатор; раніше Герцогство Берг, до якого було приєднано Герцогство Клевське (5000) |
 | Велике герцогство Гессен | 12 липня 1806 | Фундатор; раніше ландграфство (4000) |
 | Терени ерцканцлера (архієпископство Регенсбург, князівство Ашаффенбург) | 12 липня 1806 | Фундатор; з 1810 —  Велике герцогство Франкфурт |
 | Королівство Саксонія | 11 грудня 1806 | Колишнє герцогство (20,000) |
 | Королівство Вестфалія | 15 листопада 1807 | Створено Наполеоном (25,000) |
 | Королівство Вюртемберг | 12 липня 1806 | Фундатор; раніше герцогство (12,000) |
 | Велике герцогство Вюрцбург | 23 вересня 1806 | Створено Наполеоном (2000) |
Князівства і герцогства
| Прапор | Монархія | Рік приєднання | Примітки |
|---|---|---|---|
 | Герцогство Ангальт-Бернбург | 11 квітня 1807 | (700) |
 | Герцогство Ангальт-Дессау | 11 квітня 1807 | (700) |
| | Герцогство Ангальт-Кетен | 11 квітня 1807 | (700) |
.svg){kind=small} | Герцогство Аренберг | 12 липня 1806 | Фундатор; медіатизовано 13 грудня 1810 (4000) |
 | Князівство Гогенцоллерн-Хехінген | 12 липня 1806 | Фундатор (4000) |
| | Князівство Гогенцоллерн-Зигмаринген | 12 липня 1806 | Фундатор (4000) |
 | Князівство Ізенбург-Бирштайн | 12 липня 1806 | Фундатор (4000) |
.svg){kind=small} | Князівство Лейен | 12 липня 1806 | Фундатор; колишнє графство (4000) |
.svg){kind=small} | Князівство Ліхтенштейн | 12 липня 1806 | Фундатор (40) |
 | Князівство Ліппе-Детмольд | 11 квітня 1807 | (650) |
 | Герцогство Мекленбург-Шверин | 22 березня 1808 | (1900) |
 | Герцогство Мекленбург-Стреліц | 18 лютого 1808 | (400) |
.svg){kind=small} | Герцогство Нассау (Узинген і Вайльбург) | 12 июля 1806 | Об'єднання князівств  Нассау-Узинген і  Нассау-Вайльбург, що були фундаторами Рейнського союзу (4000 кожне) |
 | Герцогство Ольденбург | 14 жовтня 1808 | 13 грудня 1810 анексовано Францією (800) |
 | Князівство Рейсс-Еберсдорф | 11 квітня 1807 | (400) |
 | Князівство Рейсс-Грейц | 11 квітня 1807 | (400) |
 | Князівство Рейсс-Лобенштайн | 11 квітня 1807 | (400) |
| | Князівство Рейсс-Шлейц | 11 квітня 1807 | (400) |
.svg){kind=small} | Князівство Зальм | 25 липня 1806 | Фундатор; 13 грудня 1810 анексовано Францією (4000) |
 | Герцогство Саксен-Кобург-Заальфельд | 15 грудня 1806 | (частина от 2000 для саксонських герцогств) |
| | Герцогство Саксен-Гота-Альтенбург | 15 грудня 1806 | (частина от 2000 для саксонських герцогств) |
| | Герцогство Саксен-Гильдбурггаузен | 15 грудня 1806 | (частина от 2000 для саксонських герцогств) |
.png){kind=small} | Герцогство Саксен-Мейнінген | 15 грудня 1806 | (частина от 2000 для саксонських герцогств) |
 | Герцогство Саксен-Веймар | 15 грудня 1806 | (частина от 2000 для саксонських герцогств) |
 | Князівство Шаумбург-Ліппе | 11 квітня 1807 | (650) |
 | Князівство Шварцбург-Рудольштадт | 11 квітня 1807 | (650) |
 | Князівство Шварцбург-Зондерсхаузен | 11 квітня 1807 | (650) |
 | Князівство Вальдек | 11 квітня 1807 | (400) |
Карти
Рейнський союз у 1806 р.
Рейнський союз у 1808 р.
Рейнський союз у 1812 р.
Див. також
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Rheinbund |
- Vertrag zwischen dem Bevollmächtigten Sr. Majestät des Kaisers der Franzosen, Königs von Italien mit den im Vertrage selbst genannten Bevollmächtigten deutscher Fürsten («Rheinbundsakte») vom 12. Juli 1806 [Архівовано 6 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Karte des Rheinbunds 1812 (Institut für Europäische Geschichte — Mainz) [Архівовано 29 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Größe, Bevölkerung und Militärkontingente 1810
- Hans-Michael Körner: Bayern und die Konstellation des Jahres 1806
